Зустрічна торгівля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зу́стрічна торгі́вля (англ. trade-in, countertrade) об'єднує операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.

Згідно з термінологією, яка використовується експертами ООН, усі види зустрічних угод об'єднуються поняттям «міжнародні компенсаційні угоди», згідно з якими підприємства (фірми) різних країн домовляються про те, що конкретні дії (поставка товарів, надання послуг або технології) однієї із сторін будуть компенсуватись чітко зазначеним у відповідних договірних документах способом та у визначених у них розмірах іншими конкретними діями (поставкою товарів, наданням послуг, технології) іншої сторони.

У наш час 1/3 міжнародних комерційних угод має зустрічний, взаємозв'язаний характер поставок товарів. Існують різні види зустрічних угод, але причини їх використання однакові:

  • нестача або обмеженість валюти для здійснення прямих закупівель товарів чи послуг;
  • необхідність здійснення гарантованих поставок;
  • вихід на нові або труднодоступні ринки;
  • спрощення фінансових взаєморозрахунків;
  • необхідність подолання кризових явищ в економіці (неплатежі, часткова або повна неконвертованість національної валюти, падіння обсягу виробництва, зниження конкурентоспроможності товарів).

Усі операції зустрічної торгівлі згідно з їх економічною природою можна поділити на такі види:

  • операції натурального обміну;
  • операції, які передбачають участь продавця в реалізації товарів, запропонованих покупцем;
  • операції в рамках промислового співробітництва;
  • операції на давальницькій сировині;
  • операції з викупу застарілої продукції;
  • операції, які передбачають поставки на комплектацію.