Зчеплення (механіка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Муфта зчеплення з діафрагмовою пружиною у зборі

Зчеплення (муфта зчеплення) — механізм автомобіля або трактора, що з'єднує двигун із трансмісією та дає змогу тимчасово роз'єднувати їх під час перемикання передач, гальмування і зупинки[1]. Основа роботи зчеплення — це фрикційна взаємодія дисків, що знаходяться на обидвох валах і може розглядатися як один з видів фрикційних муфт.

Ще одна важлива функція, яку виконує зчеплення — це можливість плавно рушати автомобілем з місця. У зв'язку з тим, що вал двигуна обертається, а вал трансмісії перебуває у нерухомому положенні, початок руху без зчеплення є неможливим, оскільки воно дає можливість валам плавно притертись один до одного, забезпечуючи плавне збільшення крутного моменту, та почати рух. У випадку якщо обидва вали різко з'єднати, то нерухомий вал трансмісії заклинить вал двигуна, що обертається і автомобіль заглухне.

На теперішніх легкових автомобілях в основному встановлюється однодискове зчеплення із однією центральною діафрагмовою пружиною у вигляді зрізаного конусу. Радіально розміщені пелюстки пружини є пружними елементами та водночас витискними важелями.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, 2005

Джерела[ред.ред. код]

  • Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. — 6-те вид. — К.: Либідь, 2006. — 400 с. — ISBN 966-06-0416-5.
  • Сирота В. І. Основи конструкції автомобілів. Навчальний посібник для вузів. К.: Арістей, 2005. — 280 с. — ISBN 966-8458-45-1
  • Боровських Ю. І., Буральов Ю. В., Морозов К. А. Будова автомобілів: навчальний посібник / Ю. І. Боровських, Ю. В. Буральов, К. А. Морозов. — К.: Вища школа, 1991. — 304 с. — ISBN 5-11-003669-1