Зятківці (селище)
Селище Зятківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька |
Район | Гайсинський район |
Громада | Гайсинська міська громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засновано | 1937 |
Площа | 0,018 км² |
Населення | ▼ 215 (01.01.2015) |
Поштовий індекс | 23751 |
Телефонний код | +380 4334 |
Географічні координати | 48°42′36″ пн. ш. 29°26′59″ сх. д. / 48.71000° пн. ш. 29.44972° сх. д.Координати: 48°42′36″ пн. ш. 29°26′59″ сх. д. / 48.71000° пн. ш. 29.44972° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 249 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Зятківці |
Селищна влада | |
Адреса | 23700, Вінницька область, Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, 7 |
Карта | |
Зятківці — селище в Україні, у Гайсинській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване за 18 км на південний схід від міста Гайсин. У селищі знаходиться залізнична станція Зятківці. Населення становить 215 осіб (станом на 1 січня 2015 р.).
Історія[ред. | ред. код]
6 листопада 1919 року на станції Зятківці було підписано угоду між Українською галицькою армією та білою добровольчою армією.
Селище виникло близько 1937 року поблизу вузлової станції Зятківці.
Тут перехрещувалися вузькоколійка Вінниця-Гайворон та ширококолійна залізниця із Вапнярки на Умань та Черкаси. Багато мешканців селища були пов'язані з обслуговування станції, паровозів тощо. Пізніше вузькоколійку перешили на широку колію.
Станція діє і зараз, на ній зупиняються пасажирські та приміські поїзди. Зокрема, з 14 грудня 2015 р. відновлено сполучення з Вінницею.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Пронін Вадим Олександрович (1980—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Зяткі́вці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.212
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Пронін Вадим Олександрович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 15 квітня 2024.