Зів'яле листя

«Зів'яле листя» — збірка творів Івана Франка. Вона є зразком інтимної лірики. Написана протягом 1886 - 1896 років і видана у 1896 році. Збірка також має назву «Лірична драма».

В цій збірці розкривається душевна трагедія ліричного героя (самого Івана Франка), викликана тяжкими обставинами особистого життя, зокрема нерозділеним коханням.

Тематика збірки

Збірка складається з трьох частин, або «жмутків». У «жмутках» вміщено інтимну лірику, в якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. У першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. У поезіях другого «жмутка» Іван Франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. Провідний мотив поезій третього «жмутка» — пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням.

Поезія «Червона калина, чого в лузі гнешся?» написана у формі діалогу між червоною калиною і дубом. За народною символікою червона калина уособлює вродливу дівчину, а дуб — молодого парубка. У поезії поет майстерно відобразив у прагненні калини до сонця — любов до життя, важкі переживання людини за свою гірку долю. Поезія відзначається глибоким ліризмом і високою музичністю.

Автобіографічними моментами вирізняється в збірці поезія «Тричі мені являлася любов», у якій Франко повідав про щастя і горе, радості й муки кохання. У вірші згадує автор про перше своє кохання — Ольгу Рошкевич, про горду княгиню Юзефу Дзвонковську, яка, знаючи про свою смертельну хворобу, відмовила Франкові, про горду душу — Целіну Журовську, яка так і не стала його дружиною.

Зміст збірки

Збірка складається з трьох частин - «три жмутки».

Перший жмуток (1886-1893)

• І. По довгім, важкім отупінню…
• ІІ. Не знаю, що мене до тебе тягне...
• ІІІ. Не боюсь я ні бога, ні біса…
• ІV. За що, красавице, я так тебе люблю…
• V. Раз зійшлися ми случайно...
• VІ. Так, ти одна моя правдивая любов...
• VІІ. Твої очі, як те море...
• VІІІ. “НЕ НАДІЙСЯ НІЧОГО”
• ІХ. Я не надіюсь нічого...
• Х. Безмежнеє поле в сніжному завою...
• ХІ. Як на вулиці зустрінеш…
• ХІІ. Не минай з погордою...
• ХІІІ. Я нелюд! Часто, щоб зглушить…
• ХІV. Неперехідним муром поміж нами…
• ХV. Не раз у сні являється мені…
• XVI. ПОХОРОН ПАНІ А. Г.
• ХVІІ. Я не кляв тебе, о зоре...
• ХVІІІ. Ти плачеш. Сліз гірких потоки…
• ХІХ. Я не жалуюсь на тебе, доле...
• ХХ. ПРИВИД
• ЕПІЛОГ

Другий жмуток (1895)

• І. В Перемишлі, де Сян пливе зелений…
• ІІ. Полудне...
• ІІІ. Зелений явір, зелений явір...
• ІV. Ой ти, дівчино, з горіха зерня...
• V. Червона калино, чого в лузі гнешся?
• VІ. Ой ти, дубочку кучерявий...
• VІІ. Ой жалю мій, жалю…
• VІІІ. Я не тебе люблю, о ні...
• ІХ. Чому не смієшся ніколи?..
• Х. В ВАГОНІ
• ХІ. Смійтесь з мене, вічні зорі!..
• ХІІ. Чого являєшся мені...
• ХІІІ. Отсе тая стежечка...
• ХІV. Якби знав я чари, що спиняють хмари...
• ХV. Що щастя? Се ж ілюзія...
• ХVІ. Як не бачу тебе…
• ХVІІ. Як почуєш вночі край свойого вікна...
• ХVІІІ. Хоч ти не будеш цвіткою цвісти...
• ХІХ. Як віл в ярмі, отак я день за днем…
• ХХ. Сипле, сипле, сипле сніг…

Третій жмуток (1896)

• І. Коли студінь потисне…
• ІІ. Вона умерла! Слухай! Бам! Бам-бам!..
• ІІІ. Байдужісінько мені тепер…
• ІV. В алеї нічкою літною…
• V. Покоїк і кухня, два вікна в партері...
• VІ. Розлука! Те, що я вважав…
• VІІ. Не можу жить, не можу згинуть…
• VІІІ. Я хтів життю кінець зробить...
• ІХ. Тричі мені являлася любов...
• Х. Надходить ніч. Боюсь я тої ночі!..
• ХІ. Чорте, демоне розлуки...
• ХІІ. І він явивсь мені. Не як мара рогата…
• ХІІІ. Матінко моя ріднесенька!..
• ХІV. Пісне, моя ти підстрелена пташко...
• ХV. І ти прощай! Твого ім’я…
• ХVІ. Даремно, пісне! Щез твій чар…
• ХVІІ. Поклін тобі, Буддо!..
• ХVІІІ. Душа безсмертна! Жить віковічно їй!..
• ХІХ. “Самовбійство – се трусість…”
• ХХ. Отсей маленький інструмент...

Пісні

Поезії «Безмежнеє поле», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Твої очі, як те море» покладено на ноти. Особливо чарівним є романс К. Данькевича на слова поезії "Чого являєшся мені у сні?", також у пісні В. Козловського "Знаєш" було використано уривок з цього віршу ("...Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш...")

Характеристика збірки

«Се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв», — написав М. Коцюбинський у рефераті «Іван Франко».

Посилання

Повний текст збірки "Зів'яле листя" Івана Франка