Зілоті Олександр Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Ілліч Зілоті
рос. Александр Ильич Зилоти
рос. Александр Ильич Зилоти
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 27 вересня (9 жовтня) 1863(1863-10-09)
Місце народження Харків, Російська імперія
Дата смерті 8 грудня 1945(1945-12-08) (82 роки)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Поховання Російський цвинтар в Новодівеївському монастиріd
Громадянство Російська імперіяСША США
Професія виконавець, диригент
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Вчителі Чайковський Петро Ілліч, Звєрєв Микола Сергійович, Рубінштейн Микола Григорович, Танєєв Сергій Іванович і Ференц Ліст
Відомі учні Рахманінов Сергій Васильович
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Джульярдська школа[1]
Батько Q109674837?
Мати Q109674826?
Діти Kyriena Silotid
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олександр Зілоті (нар. 27 вересня (9 жовтня) 1863(18631009), Старобільськ Харківської губернії, Російська імперія (нині Луганська область, Україна) — 8 грудня 1945, Нью-Йорк, США) — видатний російський піаніст та диригент.

Біографія[ред. | ред. код]

Олександр Зілоті народився 27 вересня (9 жовтня) 1863 року в батьківському маєтку в місті Старобільську Харківської губернії. Батько Ілля Матвійович — відставний штабскапітан, повітовий предводитель дворянства, мати - Юлія Зілоті (уроджена Рахманінова), господиня маслозаводу і хутора Софіївка у 70 верстах від Старобільська. По материнській лінії — двоюрідний брат Сергія Рахманінова.

До 8 років навчався музиці у батька в Старобільську.[2] У восьмирічному віці почав займатися на фортепіано у Миколи Звєрєва в Московській консерваторії, а 1875-го перейшов до класу директора закладу Миколи Рубінштейна. Одночасно навчався теоретичним дисциплінам у Петра Чайковського та Сергія Танєєва. По смерті Рубінштейна брав приватні уроки у Ференца Ліста; 1885-го заснував «Товариство Ліста» у Веймарі. 1887-го року одружився з Вірою Третьяковою, дочкою Павла Третьякова. У 1888-1891 роках вів клас фортепіано у Московській консерваторії.

З 1891 по 1900 живе у Європі (Німеччині, Франції, Бельгії). Здобуває славу як соліст-віртуоз.

Від 1896 почав виступати як диригент.

1901-го року, повернувшись до Росії, рік керує оркестром Московського філармонійного товариства. У 1903 р. переїхав до Петербурга. Там організовує так звані «Концерти О. І. Зілоті», в яких виступав він сам, як піаніст та диригент, що стали одним з найяскравіших явищ у мистецькому житті міста. У концертах Зілоті співпрацював Олександр Оссовський.[3] У цих концертах брали участь також відомі диригенти, інструменталісти і співаки В. Менґельберґ, Ф. Мотль, С. Рахманінов, П. Казальс, Ж. Тібо, Ф. Шаляпін та ін.

1912 р. заснував «Загальнодоступні концерти», 1915 — «Народні безкоштовні концерти», 1916 — «Російський музичний фонд» для допомоги музикантам, які потребують підтримки (за участі М. Горького).

Від 1919 жив у Фінляндії і Німеччині.

1922-го назавжди переїхав до Нью-Йорка, де здобув визнання як піаніст. Від 1926 викладав фортепіано у Джульярдській школі. Там і помер 8 грудня 1945.

Гіпс Олександра Зілоті роботи Гліба Дерюжинського

Творчість[ред. | ред. код]

Виконавська[ред. | ред. код]

Зілоті-піаніст володів високою виконавською культурою. Його гра вирізнялася інтелектом, ясністю, пластичністю фразуванням, блискучою віртуозною майстерністю. Був чудовим ансамблістом, грав у тріо з Еженом Ізаї та Пабло Казальсом; Леопольдом Ауером і Олександром Вержбіловичем, а також у фортепіанному дуеті з Сергієм Танєєвим.

Диригентська[ред. | ред. код]

У величезному репертуарі Зілоті-диригента слід відзначити твори Ліста, Вагнера та Рахманінова (він — перший виконавець багатьох симфонічних творів Сергія Васильовича).

Інше[ред. | ред. код]

Видано багато творів світової фортепіанної літератури під редакцією Зілоті.

Також він відомий як автор кількох обробок творів Йоганна Себастьяна Баха.

Літературні праці[ред. | ред. код]

  • Зілоті О. І. Мої спогади про Ліста. Санкт-Петербург, 1911 (рос.)
  • Зілоті О. І. Спогади та листи. Ленінград, 1963 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Лисенко І. М., Сікорська І. М. Зілоті Олександр Ілліч // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://hdl.handle.net/1903.1/24333
  2. Берлин В. Д. (2018). Апостол русской музыки // Культурна спадщина Слобожанщини: збірка наукових статей. Число 37 (PDF). Курсор: Харків. с. 55—61. Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2021. Процитовано 14 березня 2020.
  3. Оссовський Олександр Вячеславович (1871—1957) — видатний музикознавець та критик, двоюрідний брат Миколи Вілінського та Ксенії Держинської, мав українських предків.

Посилання[ред. | ред. код]