Зінов'єв Григорій Овсійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григорій Овсійович Зінов'єв
Овсей-Гершен Ааронович Радомисльський (Апфельбаум)
Григорій Овсійович Зінов'єв
Прапор
Член Політбюро ЦК ВКП(б)
16 березня 1921 — 23 липня 1926
Прапор
Член Політбюро ЦК РСДРП(б)
10 (23) жовтня 1917 — 4 (17) листопада 1917
Прапор
Кандидат в члени Політбюро ЦК РКП(б)
25 березня 1919 — 8 березня 1921
Прапор
3-й Голова Петроградської ради робочих і селянських депутатів (с 1924 — Ленради)
13 грудня 1917 — 26 березня 1926
Попередник: Лев Давидович Троцький
Наступник: Микола Павлович Комаров
Прапор
1-й голова виконавчого комітету ВЦРПС
січень 1918 — березень 1918
Попередник: посаду запроваджено
Наступник: Михайло Павлович Томський
Прапор
1-й голова виконавчого комітету Комуністичного інтернаціоналу
1919 — 1926
Попередник: посаду запроваджено
Наступник: Микола Іванович Бухарін
 
Партія: РСДРП(б)/РКП(б)/ВКП (б) (1901—1927, 1928—1932, 1933—1934)
Професія: державний діяч
Віросповідання: атеїст
Народження: 11 (23) вересня 1883(1883-09-23)
Єлизаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть: 25 серпня 1936(1936-08-25) (52 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Похований: там же

Григорій Овсійович Зінов'єв, справжнє ім'я — Овсей-Гершен Ааронович Радомисльський (Апфельбаум); (* 11 (23) вересня 1883(18830923), Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія  — 25 серпня 1936, ?) — радянський партійний діяч.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Єлисаветграді (нині Кіровоград) у заможній єврейській родини.

У 1901 став членом РСДРП, з того ж року брав участь у революційному русі.

Емігрував з політичних мотивів, жив у Парижі, згодом у Берліні, Лондоні, Берні, де 1903 року познайомився з В. Леніним. 1904 року вступив до Бернського університету на хімічний факультет, проте після року навчання перейшов на юридичний, який теж не закінчив.

Повернувся до Росії 1905 року. У 1917 році приєднався до більшовиків та приїздить черговий раз у Російську імперію (див. «Пломбований вагон»). Від 1919 до 1926 року — голова Виконкому Комінтерну. 1924 року за ініціативою Зінов'єва Петроград було перейменовано на Ленінград.

У 1922 році Григорій Зінов'єв та Л. Каменєв запропонували призначити Сталіна на пост Генерального секретаря ЦК ВКП(б). Але вже у 1925 році Григорій від імені «нової опозиції» виступає проти Сталіна.

У 1926 році його було виключено з Політбюро, відсторонено від керівництва Виконкомом Комінтерну. У 1927 році, через контакти з Троцьким, Зінов'єва вивели з ЦК, виключили з партії та вислали.

Після каяття у 1928 році він був поновлений у партії та призначений ректором Казанського університету. Наприкінці 1932 року знову виключений з партії та висланий. 1933 року поновлений в рядах ВКП(б) та направлений на роботу в Центросоюз.

У 1934 році Зінов'єв був заарештований та засуджений до 10 років ув'язнення у справі «Московського центру». 24 серпня 1936 року засуджений до розстрілу у сфабрикованій справі так званого Антирадянського об'єднаного троцькістсько-зінов'євського центру. Реабілітований у 1988 році.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).— Приложение к циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик», помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).— М.: Книга, 1989.— 890 с.— С. 143—149.

Дивіться також[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.