Зін аль-Абідін бен Алі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зін аль-Абідін бен Алі
زين العابدين بن علي
Зін аль-Абідін бен Аліزين العابدين بن علي

Час на посаді:
7 листопада 1987 — 14 січня 2011
Попередник Хабіб Бурґіба
Наступник Мухаммед Ґаннуші (в.о.)

Час на посаді:
2 жовтня 1987 — 7 листопада 1987
Попередник Рашид Сфар
Наступник Хеді Бакуш

Народився 3 вересня 1936(1936-09-03) (77 років)
Національність Араб
Релігія Іслам сунітської течії

Зін аль-Абідін бен Алі (زين العابدين بن علي) — туніський політик, а від 1987 до 2011 року — самодержавний президент Тунісу. 14 січня 2011 року після запеклих протестів громадськості він покинув країну і втік до Саудівської Аравії. Його президентство широко розглядається як авторитарна диктатура. Крім іншого він був засуджений за фальсифікацію результатів виборів, репресії та розправи з опозицією.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 3 вересня 1936 року в Хаммам-Сусі в багатодітній сім'ї. Ще школярем включився в підпільну боротьбу за незалежність Тунісу. Його кілька разів заарештовували. Вчився у Франції у Вищому військовому училищі Сен-Сір. Пізніше отримав дипломи Артилерійського училища в Шалоні-на-Марні (Франція), Вищої школи розвідки і безпеки (Меріленд, США). Військове звання — генерал. З 1958 року працював в генеральному штабі. У 1974 році Бен Алі призначають військовим аташе в Марокко. У 1977 році став генеральним директором Служби національної безпеки. У 1980 роки Бен Алі призначений послом до Варшави. З 1984 року був міністром національної безпеки і внутрішніх справ. У 1987 став прем'єр-міністром 7 листопада 1987 року Бен Алі змістив 84-річного довічного президента Хабіба Бургибу. Операція була проведена без жодного пострілу.

У 1989 під керівництвом президента була вироблена економічна програма, що пропонувала вирішити відразу кілька проблем. Передусім три ключові: збільшити обсяг капіталовкладень для підйому виробництва, стимулювати експорт національної продукції і створити найбільше можливе число робочих місць для безробітних. Перші роки президенства Бен Алі стали для країни часом економічного підйому.

Бен Алі чотири рази обирався президентом, востаннє 25 жовтня 2009.

У грудні 2010 — січні 2011 у країні розгорнулася хвиля народного невдоволення і заворушень, люди були обурені високими цінами, корупцією і клановістю. Поліція застосовувала зброю проти протестувальників, було вбито десятки осіб (опозиція називала кількість загиблих близько 70 чоловік). 14 січня після масової демонстрації у міністерства внутрішніх справ у країні було введено надзвичайний стан. Президент бен Алі покинув країну; Франція його не прийняла, тож бен Алі відлетів з родиною до Саудівської Аравії, перед тим декретом передавши повноваження прем'єру Мухаммеду Ґаннуші. Фактично армія взяла владу в свої руки.

Наступного дня, 15 січня, Конституційна рада країни заявила про відсторонений від влади президента Зіна ель-Абідіна бен Алі. Відповідно до основного закону Тунісу, тимчасовим лідером держави оголошено спікера парламенту Фуада Мубазаа (Foued Mebazaa). Протягом найближчих півроку в Тунісі мають пройти позачергові парламентські вибори.

Заочний суд над Бен Алі[ред.ред. код]

На початку травня 2011 року проти Бен Алі і його дружини Лейли Трабелсі було висунуті офіційні звинувачення. Тодішній міністр юстиції Лазар Кару Шеббі підтвердив 18 позицій звинувачення, в тому числі: «змову проти національної безпеки», «провокування хаосу, вбивств та грабіжів», «вживання наркотиків», «незаконний обіг наркотиків» та «вбивства»[1].

Перший вирок цивільного суду від 20 Червня 2011 року в Тунісі засудив Бен Алі та його дружину на 35 років позбавлення волі у в'язниці, а також до штрафів на мільйонів доларів. Інші звинувачення у державних злочинах цим судом не розглядалися. Звинувачення у вбивствах, тортурах і відмивання грошей розглядаються окремим військовим трибуналом. У цьому процесі Бену Алі загрожує загрожує смертна страта[2].

Приватне життя[ред.ред. код]

З 1964 по 1988 рік він був одружений на Наїмоі Кефі, з якою має трьох дочок. В середині 1980 він познайомився з Лейлою Трабелсі, з якою одружився в 1992, і з якою має двох дочок і одного сина[3]. Лейла Бен Алі була визнана відповідальною в поширенні в Тунісі корупції, а основними бенефіціарами, за оцінкою американського посольства в Тунісі, є члени її власної родини — квазі-мафіозний клан Трабелсі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]