Зіра (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зіра (кумін)
Arabic herbal medicine guidebook.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Зонтичні (Apiaceae)
Рід: Cuminum
Вид: Зіра
Біноміальна назва
Cuminum cyminum
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 501839
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 52462
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cuminum cyminum

Зіра (араб. - Насіння), або Зера (євр. - Насіння), або Римський кмин, або кмин, або Кумін, або Каммун,, або Зар, або затр (лат. Cuminum cyminum) - трав'яниста рослина, вид роду Cuminum.

Через схожість насіння кмину та зіри та їх назв в деяких мовах, в літературі їх часто плутають.

Запах сильний, гіркуватий, трохи горіховий. Посилюється при розтиранні або обсмажуванні насіння. Зіра широко використовується в кулінарії, особливо у східній. Використовується як ціле, так і потовчене або розмолоте насіння зіри. Ціле насіння використовується при приготуванні, наприклад, плову, будучи при цьому відповідальним за аромат компонентом. Мелену широко використовують тюркські народи при приготуванні страв з м'яса. Насіння зіри входять в популярні індійські суміші масала та карі. Кумін широко використовується в мексиканській кухні.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Зіра.
Ботанічна ілюстрація.

Одно-дворічна трав'яниста рослина. Зовні нагадує кмин, тому їх часто плутають.

Листки чергові, нижні - двічі трійчасто розсічені на тонкі лінійні сегменти.

Квітки білі або червоні, в подвійних парасольках, які мають обгортки та обгорточки.

Плід - довгастий віслоплодник 6 мм довжиною і 1,5 мм шириною. Насіння більш крупні, світліші, ніж у кмину, аромат у них сильніший і гострий.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщиною вважають Середню Азію. В Індії місцеве населення зіру вирощує на городах. По-арабськи її називають «каммун». Цю рослину культивують в Південно-Східній Азії, Ірані і Афганістані, в Північній Африці та Латинській Америці. В Європі вона поширена менше (за винятком країн Середземномор'я), відтиснута на задній план кмином.

Сорти[ред.ред. код]

Розрізняють чотири різновиди зіри: перську, кірманську, сирійську та набатейську. Кожна з них і зустрічається в природі, і культивується. Два найкращих різновиди:

  • Кірманська зіра - чорного кольору, дрібна, гостро ароматна,
  • Перська зіра - жовтуватого кольору, ароматна.

Застосування[ред.ред. код]

Кулінарія[ред.ред. код]

Насіння Зіри

У їжу використовують в основному насіння . Цілі насінини є обов'язковою складовою східного плову, а мелені додають в соус «чилі».
В Киргизії зірою приправляють смажене м'ясо з овочами, додають для аромату в соуси, в маринад для м'яса.
В Таджикистані і Узбекистані нею приправляють плов, супи, гарячі страви, холодні закуски, борошняні вироби.
В Вірменії, де мелена зіра називається кіміон, використовується для приготування особливого сорту сиров'яленї плоскої ковбаси, званої суджук.
В Індії зіру додають в овочеві страви, вона входить до складу каррі.
В грецькій кухні використовується рідко, в основному для приготування таких страв як сосиски по-смирнськи і стіфато (тушковане м'ясо).

Медицина[ред.ред. код]

Плоди містять 2,4-4,0% ефірної олії, до 16% камеді.

Зіра благотворно впливає на серцево-судинну систему, перешкоджає утворенню тромбів і захищає наш організм від інфарктів. Вживання прянощі покращує діяльність мозку і зору, сприяє травленню і покращує апетит. Зіра закріплює шлунок та кишечник, вона незамінна при шлункових коліках, спазмах, диспепсії і метеоризмі. У Греції використовується для приготування цілющого чаю для дітей (Joyce M. Stubbs «Greek cookery»). Допомагає вона і при нервовому виснаженні і мігрені. Великий вміст камеді в плодах рослини дозволяє використовувати примочки на основі зіри як ефективний антисептичний і загоюючий засіб, а компреси з меленого насіння, змішаного з оливковою олією або бобовим борошном, допомагають розсмоктувати невеликі пухлини.

Цікаві факти[ред.ред. код]

11 квітня 2011 Росспоживнагляд Росії вніс доповнення в СанПиН «Гігієнічні вимоги безпеки і харчової цінності харчових продуктів» (вступили в силу 1 червня 2011 року) , включивши насіння рослин буніум перський (чорний кумін) в список рослин, що містять сильнодіючі, наркотичні або отруйні речовини і заборонених для застосування при виготовленні БАДів [1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сергій Бобчинський. «Держнаркоконтроль спаплюжив петрушку». // utro.ru. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2011-06-27. 

Література[ред.ред. код]

  • Все про лікарські рослини на ваших грядках / Під ред. Раделова С. Ю.. — СПб: ТОВ «СЗКЕО», 2010. — С. 109-111. — ISBN 978-5-9603-0124-4

Посилання[ред.ред. код]