Зірочник злаковидний
| Зірочник злаковидний | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Stellaria graminea L. |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Alsine graminea (L.) Britton Cerastium gramineum Crantz |
||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Зірочник злаковидний (лат. Stellaria graminea L.) — рослина з родини Гвоздичні (Caryophyllaceae).
Зміст |
Українські народні назви[ред.]
Блощишник, вех кінський, пісочник, п'яна трава, п'яне сіно, саморідне зілля .
Біологічна група[ред.]
Корневищний багаторічник.
Морфологія і біологія[ред.]
Кореневище тонке, зелене. Стебла 15-50 см заввишки, гіллясті, припідняті, 4-гранні, голі. Листя ланцетні або лінійні, вузькі, гострі, до 4 см завдовжки і 4 мм шириною, при основі з віями по краю. Суцвіття розлоге, багатоквіткове, приквітки плівчасті, по краю війчасті. Чашолистки ланцетоподібні, голі, з 3 жилками. Пелюстки рівні чашечці або дещо коротші її, глибоко двороздільні. Коробочка довгаста, довше чашечки. Насіння численні, червонувато-коричневі, округло-ниркоподібні, зморшкуваті. Цвіте з травня по серпень.
Поширення[ред.]
Вся Європа, Монголія, Китай, Афганістан, майже весь Сибір за винятком Арктики, Середня Азія, Північний Кавказ, Далекий Схід.
Екологія[ред.]
Росте в лісах, особливо розріджених, чагарниках, на лугах, по берегах річок. Віддає перевагу досить зволоженому ґрунту.
Господарське значення[ред.]
Бур'ян. Засмічує в основному зернові культури і багаторічні кормові трави, а також посіви просапних культур.
Зустрічається в городах, уздовж доріг, на парових полях, покладах, по краях полів, біля житла. Захисні заходи: пожнивне лущення, глибока зяблева оранка, культивація, хімічна прополка.
Хімічний склад[ред.]
Не вивчений. Рослина отруйна.
Застосування[ред.]
У народній медицині настій надземної частини використовували як болезаспокійливе, при фурункулах, як протикашльове. Внутрішнє вживання зірочника злаковидного вимагає великої обережності через його токсичність. При наявності в кормі домішок цієї рослини нерідкі випадки отруєння сільськогосподарських тварин (коней, великої рогатої худоби, свиней). Після висушування отруйність його не зменшується.
Див. також[ред.]
Література[ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- Ботанический атлас. Ред. Шишкин Б.К. М.-Л.: изд-во сельскохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1963. С. 148.
- Флора Северо-Востока европейской части СССР. Ред. Толмачев А.И. Ленинград: Наука, 1976. С. 203.
- Флора СССР, т. 6. Ред. Шишкин Б.К. М.-Л.: изд-во АН СССР, 1936. С. 404-405.
Джерела[ред.]
- Соколова Т.Д. (Всероссийский институт защиты растений). Stellaria graminea. Афонин А.Н.; Грин С.Л.; Дзюбенко Н.И.; Фролов А.Н. (ред.) Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их вредители, болезни и сорные растения (Интернет-версия 2.0. 2008)
- Зірочник злаковидний на сайті The Plant List
