Зіґфрід (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Опера
Зіґфрід
нім. Siegfried'
Siegfried awakens Brunhild.jpg
Зіґфрід будить Брунґільду, ілюстрація Отто Доннера фон Ріхтера
Композитор Ріхард Вагнер
Автор(и)
лібрето
Ріхард Вагнер
Мова лібрето німецька
Жанр музична драма
Кількість дій 3
Рік створення 1871
Перша постановка 1876
Місце першої постановки Байройт

Зіґфрід (опера) — третя опера Ріхарда Вагнера з тетралогії Кільце Нібелунга (Золото Рейну, Валькірія, Зіґфрід, Загибель Богів). Цикл опер Кільце Нібелунга зазвичай виконується на фестивалі протягом трьох днів і одного вечора. Опера Зіґфрід триває близько 4 годин і виконується у другий день фестивалю.

Прем'єра опери відбулася 16 серпня 1876 у Байройті під управлінням Ганса Ріхтера (склад виконавців: Георг Унгер (Зіґфрід), Карл Шлоссер (Мімі), Франц Бец (Странник), Карл Хілл (Альберіх), Франц фон Райхенберг (Фафнер), Luise Jaide (Ерда), Амалія Матерна (Брунґільда), Марія Хаупт (пташка)).

Дійові особи[ред.ред. код]

Зіґфрід (Генріх Гудехус) кує Нотунг

Дія[ред.ред. код]

Перша дія[ред.ред. код]

Зіґфрід, син Зіґлінди та Зіґмунда, виховується в лісі ковалем Мімі, братом Альберіха. Мімі сподівається, що хлопчик добуде йому перстень із золота Рейну, яке охороняє Фафнер, що перетворився на Дракона. Однак, який би меч не скував Мімі, Зіґфрід його ламає. У Мімі залишилися уламки Нотунгу, але він не знає як з них знову скувати меч. Одного разу, коли Зіґфріда немає вдома, Мімі відвідує Вотан в образі мандрівника. Він розповідає, як знову скувати меч: «тільки той, хто ніколи не відав страху, знову скує меч Нотунг», але водночас Мімі дізнається, що саме цей безстрашний відрубає Мімі голову. Зіґфрід з'єднує уламки і сковує меч заново. Мімі задумує план, як вбити безстрашного Зіґфріда за допомогою отруєного напою, щоб врятувати свою голову і захопити собі кільце.

Ілюстрація до другої дії «Зіґфріда»

Друга дія[ред.ред. код]

Альберіх сторожить нору Фафнера. Він звинувачує Вотана в бажанні захопити кільце, але Вотан відмовляється від нього на користь Зіґфріда. З'являються Мімі і Зіґфрід. Мімі віддаляється (з поваги до Фафнера), у той час як Зіґфрід насолоджується настроєм лісу і співом птахів. При цьому він ненавмисно будить Фафнера. Після цього він зарубає Фафнера, кров якого потрапляє Зіґфріду на язик, після чого він починає розуміти мову птахів. Лісова птах радить йому взяти зі скарбів Фафнера кільце і шапку-невидимку. До розчарування Альберіха і Мімі, Зіґфрід вчиняє згідно з цією порадою. Зіґфрід розуміє, що Мімі хотів використати і вбити його, і тому вбиває Мімі. Натхненний лісовими птахами, він відправляється в дорогу на пошуки сплячої Брунґільди.

Третя дія[ред.ред. код]

Вотан будить Ерду, від якої сподівається дізнатися, як зупинити долю — він не знає, як йому чинити далі. Але Ерда не може йому нічого порадити. Загибель богів здається неминучою.

Вотан зустрічається з Зіґфрідом, він сподівається на останній шанс отримати від того кільце і цим уникнути своєї загибелі. Це йому не вдається. Зіґфрід ламає спис Вотана. Відступивши, Вотан повертається у Валгаллу.

Зіґфрід продовжує свій шлях у пошуках скелі Брунґільди. Він проїжджає крізь вогонь, знаходить Брунґільду і заручається з нею.

Посилання[ред.ред. код]