З'їзд європейських монархів у Луцьку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
З'їзд європейських монархів у Луцьку
МакевічусВітовтЛуцьк.jpg
Назва зображення: «Вітовт Великий на конгресі в Луцьку». Й.Макевічус, 1934
Інші назви: Європейський конгрес у Луцьку, Луцький з'їзд
Дата проведення: 1429
Місце проведення: Луцьк, Україна
Країни-учасниці: Herb Lytwa (Alex K).svg Велике князівство Литовське
Coat of Arms of the Polish Crown.svg Королівство Польське
Holy Roman Empire Arms-double head.svg Священна Римська імперія
Alex K Kingdom of Hungary2.svg Угорське королівство
Znak českého království.png Королівство Богемія
National Coat of arms of Denmark.svg Датське королівство
Zakon Kawalerów Mieczowych COA.svg Лівонський орден
Coat of arms of the Teutonic Order.svg Держава Тевтонського ордену
Emblem of the Papacy SE.svg Папська держава
Palaiologos Dynasty emblem.svg Візантійська імперія
Coat of Arms of Moscovia.png Велике князівство Московське
Symbol Duchy of Ryazan.svg Велике князівство Рязанське
Coat of Arms of Tver (Tver oblast).png Тверське князівство
Coat of arms of Moldavia.svg Молдавське князівство
Golden Horde flag 1339.svg Золота Орда

З'їзд європейських монархів у Луцьку — дипломатична подія, яка відбулася в Луцьку у 1429 р. і мала на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи.

Передумови для з'їзду[ред.ред. код]

Кревська унія передбачала об'єднання Литви і Польщі і цим самим не давала можливості литовським правителям розгорнути свої амбіції на самостійність. Коронна рада стежила за діями великого князя литовського, кидаючи підозру на будь-які іноземні відносини ВКЛ[1]. Вітовт, ставши Великим князем литовським у 1392 р., відчував цей тиск і мріяв про суверенність князівства. Імператор Священної Римської Імперії, король угорський, німецький, чеський Сигізмунд I Люксембург заохочував Вітовта до коронації[2]. Він хотів повністю відділити Литву від Польщі, щоб послабити вплив останньої на угорців і прусів, позаяк Сиґізмунд мав там свої інтереси. В подальшому він хотів створити союз між литовцями, угорцями, німцями проти польської держави. Питання про коронацію Вітовта і створення окремого литовсько-руського королівства мало вирішитися в Луцьку. Крім того, були нерозв'язаними багато складних політичних, оборонних та економічних питань, які назріли на той час в Центральній та Східній Європі. Зробивши Луцьк південною столицею Литви[3], Вітовт вирішив провести з'їзд саме тут. Тож монархи з'їхалися в Луцьк і кожен намагався розв'язати свої та спільні проблеми.

З'їзд[ред.ред. код]

На початку січня 1429 р. гості почали з'їжджатися в місто. Для їх розміщення були приготовані двори і будинки не тільки в Луцьку, а й його околицях. Були заготовлені сотні бочок вина та пива, стада лосів, зубрів, диких кабанів, домашні воли, барани, золоте та срібне столове приладдя. Загалом до Луцька прибуло 15 тисяч осіб, що перевищувало населення міста в кілька разів[4].

Сторони з'їзду та представники[ред.ред. код]

Вітовт Великий, гравюра XV ст.
Сигізмунд серед делегатів польських та угорських, гравюра XV ст.
Королівська трапеза, гравюра XV ст.

Спочатку до Луцька прибула польська делегація, згодом інші. Римський король запізнився і прибув до Луцька тільки в 20-х числах січня. Його зустріч була особливо пишною. Далеко за місто виїхали господарі на чолі з Вітовтом і Ягайлом та представники руської, латинської, вірменської, єврейської, караїмської громад Луцька. Після урочистої зустрічі процесія рушила до самого міста. Назустріч виходили багато людей з сіл, самих лучан та вже прибулих гостей з'їзду. Процес мав певне значення презентації, де кожен володар намагався подати своє представництво якомога пишніше, коштовніше, багатше. Все відбувалося під звуки дзвонів церков та костелів, труб, барабанів, сурм[5]. Після прибуття в замок великий князь влаштував ще один прийом з королівським почестями[6]. Тогочасний польський історик Ян Длугош так описував початок з'їзду:

Князівський палац у замку, реконструкція
« ...Король римський і угорський Зиґмунт прибув на той з'їзд пізніше. Він однак прислав завчасу послів, аби це якось виправдало його запізніле прибуття. Щоб не марнувати часу на зупинку в Луцьку, король Владислав подався з Луцька полювати на угіддя між Луцьком і Житомиром і пробув там кілька днів, аж поки йому не доповіли про прибуття до Луцька короля римського Зиґмунта. ... Вийшли на зустріч на відстань однієї милі князь Вітольд зі своїм почтом панів, а після його приїзду король польський Владислав увійшов до карети, в якій їхала королева римська Барбара, і в'їхав до Луцька. Потім за князем Вітольдом поспішав на коні король римський Зиґмунт, біля якого був єпископ краківський Збіґнєв, а тим часом труби та інші різні інструменти звучали потужно.  »


Отже поки не почалися дипломатичні перегвори, гості розважалися, бенкетували. Щодня споживалося 700 бочок меду, вина, мальвазії та інших напоїв, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів, диких кабанів, а також інші страви[7]. В перервах між дискусіями гості проводили час в різних забавах, лицарських турнірах, полюваннях. Блазень Генне, який потім виявився агентом Сигізмунда і шпигував на його користь, поки перебував при дворі Вітовта, розважав гостей[5]. Дипломатичні засідання відбувалися у князівському палаці, який знаходився у Верхньому замку Луцька.

Проблеми, які вирішувалися на з'їзді[ред.ред. код]

Обговорювані учасниками питання[8] торкалися політичного, економічного, військового та релігійного аспектів життя Європи.

  • Волоське питання. Угорці, турки та поляки претендували на землі Молдавії. У боротьбі з турками Молдавія за угодою 1412 р. мала виступати на боці Сигізмунда. Але вона не виконувала зобов'язання. Сигізмунд за це пропонував поділити цей край між Польщею та Угорщиною.
  • Коронування Вітовта. Аби відвернути амбіції Вітовта на Чеське королівство, і щоб ослабити Польщу, Сигізмунд здавна підбурював Вітовта на Литовське королівство. Вітовт також цього хотів, але активними противниками литовсько-руського королівства були поляки, які керувалися тим, що литовці не мають права нехтувати унійними зобов'язаннями. Питання коронації відклали на наступний з'їзд у Вільно.
  • Створення антитурецької коаліції. Монархи, які мали свої інтереси на Балканах, або поблизу Дунаю, були занепокоєні турецькою загрозою. Хоча відносини Порти і Візантії вряди-годи складалися мирно, османсько-венеціанська війна 14231430 на користь турків та турецька облога Царгорода 1422 р. не давали приводу на сподівання мирного майбутнього. Угорський та німецький король виступив з пропозицією до Литви та Польщі увійти до антитурецької коаліції, на що поляки відповіли своїм небажанням наражатися на велику небезпеку доти, доки коаліції не сформує велика кількість європейських держав.
  • Ганзійське питання. Данський король Ерік був особливо зацікавленим у тому, щоби врегулювати відносини з містами Німецької Ганзи. Давні сутички між ними та Данією виснажували королівство. Обговорювалися питання про врегулювання відносин з містами Ганзи.
  • Релігійні питання. На з'їзді виносилося питання про унію католицької та православної церков. Вітовт прагнув мати в князівстві самостійну церковну організацію, крім того, унію підтримував римський король та папські посли. Проте духовенство відмовилося навіть вступати в дискусію, отже справа закінчилася нічим. Обговорювалися натомість питання розколу католицької церкви і діяльність гуситів у Чехії.
  • Крім того, обговорювалася низка питань про вироблення правил торгівлі, про податки, про судноплавство у Балтії.

Основне питання (коронація Вітовта), на успішне вирішення якого сподівалися Сигізмунд та Вітовт, було зірване поляками. Висловивши свій протест, польська делегація покинула Луцьк[9]. Все ж коронування Вітовта запланували на серпень наступного року. Через протидію поляків, подію перенесли на вересень 1430 р. Коронаційні акти були підготовлені у канцелярії Сигізмунда. Литва проголошувалася королівством на вічні часи. Проте через перешкоду поляків, які перекрили шлях і не пустили корону до Литви[6], урочиста коронація Вітовта так і не відбулася.

Для тогочасного Луцька як одного з головних міст ВКЛ з'їзд монархів був важливою дипломатичною та історичною подією, який підкреслив вагомість міста у розвитку князівства та Королівства Польського. Але зважаючи на велику кількість розбіжностей та суперечок між учасниками з'їзду великого політичного значення для Європи він не мав[10].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львов, 1863, — с.339
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. т. IV, — К.,1993 — 142,154
  3. Леонтович Ф. Очерки истории литовско-русского права. СПб., 1894, с.240
  4. Троневич П. Оповідання з давньої історії Луцька. — Луцьк, 2006 — с.23
  5. а б Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003 — с.36
  6. а б Stecki. Łuck starożytny i dzisiejszy, — Kraków, 1876 — s.54
  7. Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s.11
  8. Т.Садовнік, О.Бірюліна, В.Баран. Європейський з'їзд 1429 року в Луцьку. — Луцьк, 2006 — с.24-26
  9. Барабашев А. Витовт Последние двадцать лет княжения. 1410—1430. — СПб, 1891, -с.239-241
  10. Русина О. В. Луцький з'їзд монархів 1429 // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2009. - 790 с. - С. 314.

Див. також[ред.ред. код]

Корона Вітовта. Ізюминка історії