И

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Літера И
Cyrillic letter I.png
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
Ѕ И Ѝ І Ї Й Ј
К Л Љ М Н Њ О
П Р С Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
Неслов'янські літери
Ӑ Ӓ Ә Ӛ Ӕ Ғ Ӷ
Ҕ Ӗ Ҽ Ҿ Ӂ Җ Ӝ
Ҙ Ӟ Ӡ Ӥ Ӣ Ӏ Ҋ
Қ Ҟ Ҡ Ӄ Ҝ Ӆ Ӎ
Ҥ Ң Ӊ Ӈ Ӧ Ө Ӫ
Ҩ Ҧ Ҏ Ҫ Ҭ Ӳ Ӱ
Ӯ Ү Ұ Ҳ Һ Ҵ Ӵ
Ҷ Ӌ Ҹ Ӹ Ҍ Ӭ  
Застарілі літери
Ҁ Ѹ Ѡ Ѿ Ѻ Ѣ ІА
Ѥ Ѧ Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ
Ѳ Ѵ Ѷ        
Літери кирилиці

И — літера майже всіх слов'янських кириличних алфавітів (дев'ята літера болгарського алфавіту, десята — російського та сербського, одинадцята українського та македонського алфавітів, у білоруському алфавіті відсутня). За формою накрес­лення — видозмінений варіант ки­риличної літери и («иже»). Саме слово «иже» давньоруське та означає «який».

Історія[ред.ред. код]

Літера запозичена з грецької абетки — η.

У староукраїнській графіці вживалося паралельно з ы, а через наявність різних писемних шкіл і ти­пів письма (устав, півустав, скоропис) мало кілька варіантів, що допомагає ви­значити час і місце написання пам'яток; зокрема, рання форма цієї літери має майже горизонтальний середній штрих. Сучасного вигляду набула в 14 столітті.

У 16 столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Використання[ред.ред. код]

У сучасній українській мові цією літерою позначають специфічний голосний передньо-середнього ряду середньо-високого підняття, який у ненаголошеній позиції наближається до е: [диетина, жиеву, пиешу].

И буває велике й мале, має рукописну й друковану форми. На початку слів буква и в українській мові не пишеться. Винятком є кілька слів, здебільшого власних назв, з іноземних мов.

Послідовне вживання літери и для позначення цього звука (без паралельного вживання ы) запровадили укладачі альманаху «Русалка Дністровая» (1837) Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. У старослов'янській кириличній писемності літера И мала числове значення «вісім», через що називалася «И восьмирічне».

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «одинадцятий» (до введення в алфавіт літери ґ мало значення «десятий»): пункт «и» розділу 2. При цифровій нумерації може вживатися як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: шифр № 8-й і подібних.

Таблиця кодів[ред.ред. код]

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий
код
Вісімковий
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1048 0418 002030 00000100 00011000
Мала 1080 0438 002070 00000100 00111000
ISO 8859-5 Велика 184 B8 270 10111000
Мала 216 D8 330 11011000
KOI 8 Велика 233 E9 351 11101001
Мала 201 C9 311 11001001
Windows 1251 Велика 200 C8 310 11001000
Мала 232 E8 350 11101000

Література[ред.ред. код]