Ймовірність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ймовірність — числова характеристика можливості того, що випадкова подія відбудеться в умовах, які можуть бути відтворені необмежену кількість раз.
У XVIII ст. склалося поняття класичної ймовірності. Відповідно до нього ймовірністю події А є відношення кількості рівноймовірних варіантів, що сприяють настанню події А, до кількості всіх можливих варіантів.
Класична ймовірність має обмежену область застосування, оскільки далеко не завжди в реальних задачах можна виділити скінченну кількість рівноймовірних.
Часто про ймовірність події намагаються судити не за об'єктивними даними, а виходячи з суб'єктивної впевненості про настання чи ненастання певної події. Якщо хтось передбачає, що футбольний матч між командами А і Б закінчиться з рахунком 3 :1, то це твердження не має об'єктивного значення, а є лише переконанням даної особи. Але на такий впевненості робляться спроби будувати теорію ймовірностей. При послідовному розвитку цієї суб'єктивної позиції можна прийти до разючого висновку: при повному незнанні можна вивести з наших суб'єктивних уявлень певну «об'єктивну істину» про можливість події А. Наприклад наступні міркування абсолютно хибні: подія А може статися, а може не статися. Отже із двох можливостей одна сприяє настанню події А. Отже, за класичним визначенням, ймовірність настання А дорівнює 0,5. У цьому міркуванні знехтували вимогою рівноймовірності можливих випадків. Звернімо увагу, що таке міркування призводить до неймовірного висновку: ймовірність будь-якої випадкової події дорівнює 0,5.
[ред.] Ймовірності в дискретних просторах елементарних подій
Означення
Нехай Ω = {ω1, ω2 , … , ωn, …} дискретний простір елементарних подій. Припустімо, що кожній елементарній події ωk можна поставити у відповідність невід’ємне число pk (ймовірність ωk ), причому
.
Якщо А - випадкова подія (
), то
, де р(А) - називається ймовірністю події А.
Мають місце властивості:
(позитивність)
, якщо А та В несумісні (адитивність)- P(Ω) = 1
Таким чином, ймовірність будь-якої події A лежить у межах:
.
Приклад 1
Нехай підкидають симетричний шестиграний кубик. Тоді в якості Ω природньо розглянути множину Ω = {1,2,3,4,5,6}. Якщо кубик симетричний, то кожна елементарна подія ωі = і є рівноможливою, тому припишемо їй ймовірність 1/6. Тим самим буде побудована ймовірнісна модель експерименту, який полягає в підкиданні шестигранного симетричного грального кубика. Якщо А-випадкова подія, яка полягає в тому, що число очок, яке з’явиться, кратне 3, тобто А = {3,6}, то Р(А) = 1/6 + 1/6 = 1/3.
| Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
| Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

