Йоахим фон Ріббентроп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоахим фон Ріббентроп
Йоахим фон Ріббентроп

Міністр закордонних справ Третього Рейху
Час на посаді:
4 лютого 1938 — 30 квітня 1945
Попередник Константин фон Нейрат
Наступник Артур Зейсс-Інкварт

Народився 30 квітня 1893
Везель
Помер 16 жовтня 1946
Нюрнберг
Політична партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Дружина Анна Елізабета Хенкель
Діти 5
Професія бізнесмен, дипломат
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Золотий партійний знак НСДАП

Йоахим фон Ріббентроп (нім. Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim von Ribbentrop, 30 квітня 1893, Везель — 16 жовтня 1946, Нюрнберг) — міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945), радник Адольфа Гітлера з зовнішньої політики.

Народився в місті Везель (Рейнська Пруссія) в сім'ї офіцера Річарда Ульріха Фрідріха Йоахима Ріббентропа. В 1910 Ріббентроп переїхав в Канаду, де заснував компанію, що імпортувала вина з Німеччини. Під час Першої світової війни повернувся в Німеччину, щоб взяти участь в бойових діях: восени 1914 року він вступив до 125-го гусарського полку. На війні Ріббентроп дослужився до звання старшого лейтенанта, був нагороджений Залізним Хрестом[1]. Служив на Східному, а потім на Західному фронті. У 1918 Ріббентропа спрямували до Константинополя, (зараз Стамбул, Туреччина) як офіцера Генерального штабу.

Познайомився з Гітлером в кінці 1932, коли надав йому свою віллу для проведення таємних переговорів з фон Папеном. Пізніше вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини а потім і до СС. 30 травня 1933 року Ріббентроп отримав звання штандартенфюрера СС.

В лютому 1938 року був призначений міністром закордонних справ Німеччини.

23 серпня 1939 у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахим фон Ріббентроп підписали таємний додатковий протокол (Пакт Молотова — Ріббентропа) до договору про ненапад між СРСР та Третім Рейхом.

22 червня 1941 року о 4:00 Йоахим фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу в Берліні В. Деканозову, в якому чітко виклав причини німецького нападу на СРСР. В СРСР цей документ ніколи не оприлюднювався[2].

16 жовтня 1946 страчений за вироком Нюрнберзького процесу.

Виноски[ред.]

  1. http://www.emc.komi.com/03/16/030.htm
  2. Владислав Гриневич Роздуми про пам'ять Другої світової війни в Європі Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010


Джерела[ред.]