Йоахим фон Ріббентроп
| Йоахим фон Ріббентроп | |||
|---|---|---|---|
|
Міністр закордонних справ Третього Рейху
|
|||
| Час на посаді: | |||
| 4 лютого 1938 — 30 квітня 1945 | |||
| Попередник | Константин фон Нейрат | ||
| Наступник | Артур Зейсс-Інкварт | ||
|
|
|||
| Народився | 30 квітня 1893 Везель |
||
| Помер | 16 жовтня 1946 Нюрнберг |
||
| Політична партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||
| Дружина | Анна Елізабета Хенкель | ||
| Діти | 5 | ||
| Професія | бізнесмен, дипломат | ||
| Нагороди |
|
||
Йоахим фон Ріббентроп (нім. Ulrich Friedrich Wilhelm Joachim von Ribbentrop, 30 квітня 1893, Везель — 16 жовтня 1946, Нюрнберг) — міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945), радник Адольфа Гітлера з зовнішньої політики.
Народився в місті Везель (Рейнська Пруссія) в сім'ї офіцера Річарда Ульріха Фрідріха Йоахима Ріббентропа. В 1910 Ріббентроп переїхав в Канаду, де заснував компанію, що імпортувала вина з Німеччини. Під час Першої світової війни повернувся в Німеччину, щоб взяти участь в бойових діях: восени 1914 року він вступив до 125-го гусарського полку. На війні Ріббентроп дослужився до звання старшого лейтенанта, був нагороджений Залізним Хрестом[1]. Служив на Східному, а потім на Західному фронті. У 1918 Ріббентропа спрямували до Константинополя, (зараз Стамбул, Туреччина) як офіцера Генерального штабу.
Познайомився з Гітлером в кінці 1932, коли надав йому свою віллу для проведення таємних переговорів з фон Папеном. Пізніше вступив до Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини а потім і до СС. 30 травня 1933 року Ріббентроп отримав звання штандартенфюрера СС.
В лютому 1938 року був призначений міністром закордонних справ Німеччини.
23 серпня 1939 у Москві народний комісар закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов та міністр закордонних справ Німеччини Йоахим фон Ріббентроп підписали таємний додатковий протокол (Пакт Молотова — Ріббентропа) до договору про ненапад між СРСР та Третім Рейхом.
22 червня 1941 року о 4:00 Йоахим фон Ріббентроп вручив меморандум радянському послу в Берліні В. Деканозову, в якому чітко виклав причини німецького нападу на СРСР. В СРСР цей документ ніколи не оприлюднювався[2].
16 жовтня 1946 страчений за вироком Нюрнберзького процесу.
Виноски[ред.]
- ↑ http://www.emc.komi.com/03/16/030.htm
- ↑ Владислав Гриневич Роздуми про пам'ять Другої світової війни в Європі Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010
Джерела[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Йоахим фон Ріббентроп |
|
|||||||||||

