Йоганн-Георг II (курфюрст Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн-Георг II
Johann Georg II
Johan Georg II Johann Fink, vor 1675.jpg
Курфюрст Саксонії
Початок правління: 1656
Кінець правління: 1680
Попередник: Йоганн-Георг I
Наступник: Йоганн-Георг III
Дата народження: 31 травня 1613(1613-05-31)
Місце народження: Дрезден
Дата смерті: 22 серпня 1680(1680-08-22) (67 років)
Місце смерті: Фрайберг
Дружина: Маргарита-Сибіла Бранденбург-Байройт
Діти: 1 син та 2 доньки
Династія: Веттіни
Батько: Йоганн-Георг I
Мати: Маргарита Сибіла Пруська

Йоганн-Георг II (*31 травня 1613 — †22 серпня 1680) — курфюрст Саксонії у 16561680 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Молоді роки[ред.ред. код]

Походив з альбертинської гілки династії Веттінів. Син Йоганна-Георга I, курфюрста Саксонії, та Маргарити Сибіли Пруської з династії Гогенцолернів. Освіту отримав при дворі. Йому більше подобалося займатися танцями, полюванням, музикою. В цілому про цей період життя відомого небагато.

Курфюрст[ред.ред. код]

Після смерті батька у 1656 році, Йоган-Георг стає новим курфюрстом. Перше за все він зайнявся відновленням економіки після Тридцятирічної війни. Для було запрошено майстрів із Богемії, надані пільги селянству. Почалися розроблятися срібні копальні в Ерцегебіргесі. Підтримувалося створення нових мануфактур, з'являлися нові види промисловості — текстильна, скляна, вугільна. Започатковано Лейпцизький ярмарок.

Водночас значні витрати робилися для культурного розвитку Дрездена, який за часів Йогана-Георга II перетворився на один з центрів мистецтва та музики. Особлива увага приділялася духовній музиці. Йоган-Георг II відродив Дрезденський придворний оркестр, залучав до свого двору багато художників з Італії. При цьому курфюрст Саксонії стає членом Плодоносного товариства. Наслідуючи короля Людовика XIV став будувати розкішний палац з парком на кшталт Версалю. Для запросив архітектора Вольфа Каспара фон Кленгеля. Водночас збільшилася кількість свят.

Усі ці витрати лягали тяжким тягорем на населення. Якщо на початку володарювання економіка розвивалася добре, то згодом величезні витрати Йогана-Георга II підривала фінансову могуть Саксонії, що призвело до банкрутства у 1660 році. Для поліпшення ситуації курфюрст укладає угоду з королем Франції у Регенсбурзі. Згідно з нею Йоган-Георг II обіцяв підтримку Людовіку XIV у Німеччині, голосування на його користь під час засідань імперських органів. Навзаєм отримав фінансову допомогу у 200 тисяч талерів щорічно.

Небажаючи бути повністю залежним від Франції курфюрст у 1664 році починає таємні перемовини з Австрією, Баварією та Бранденбургом. Під час війни Священної Римської імперії з Францією у 1673 року в Ельзасі надав імперським військам допомогу у 3 тисячі вояків. Втім незабаром повернув їх додому. Споглядаючи на сусідів — Бранденбург та Австрію, провів військову реформу, утворивши постійну армію. Втім її сили були порівняно невеликими.

До кінця життя маневрував поміж Францією, Австрією та Бранденбургом. Водночас продовжував розбудову Дрездена, своїх замків. після себе залишив боргів у 4 млн талерів.

Сконав курфюрст Йоган-Георг II Фрайбергу 22 серпня 1680 року.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Маргарита-Сибіла (1612–1687), донька Кристіана, маркграфа Бранденбур-Байройт

Діти:

  • Сибіла Марія (1642–1643)
  • Йоганн-Георг (1647–1691), курфюрст Саксонії з 1680 до 1691 року
  • Едмута Софія (1644–1670), дружина Кристіана Ернеста, маркграфа Бранденбург-Байройт

Джерела[ред.ред. код]

  • Karlheinz Blaschke: Johann Georg II. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, S. 526 f.