Йоганн Турзо (бурмістр)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Йоганн Турзо (також Турон,[1] угор. Thurzó János, словац. Ján T(h)urzo, нім. Johann T(h)urzo)(нар. 30 квітня 1437 в Левоча, пом. 10 жовтня 1508 в Бая-Маре) — купець, промисловець з угорського шляхетського роду Турзо фон БетглемфальваБетлановце).

Родовий герб Турзо

1463 року осів у Кракові. Як адміністратор угорського короля керував мідними копальнями на теренах Словаччини — в районі Банська Штявниця. Йоанн Турзо і відомий банкір та промисловець Якоб Фуггер заснували три потужні мідеплавильні підприємства в Польщі, Австрії та Німеччині, які переробляли руди з Банської Бистриці і альпійських рудників Фуггерів з метою отримання срібла та міді. Ці металургійні підприємства розташовувались у селищі Могила (Краків) (під Краковом), у Філласі (Каринтія) та Хоенкірхені (Тюрингія).

У 1477 р. обійняв посаду бурмістра Кракова і з того ж року аж до смерті був міським райцею (член міської ради).

Відомий також як проектувальник ряду гірничих машин, зокрема шахтного водовідливу та шахтного підйому.

Сприяв діяльності книгодрукаря Швайпольта Фіоля, який у Кракові видав кілька книг руською мовою. Після початку переслідувань друкаря з боку католицького кліру Кракова через звинувачення в «єретицтві», його ув'язненні вніс за нього 1000 дукатів як поруку, потім сприяв виходу з ув'язнення, отриманню ним міських прав Левочі.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дмитро Вирський. Татарська війна взимку: опис битви під Ольшаницею 1527 р. Й. Л. Деція / Український історичний журнал.— К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2008.— С. 210. ISSN 0130-5247
  2. Kozłowska-Budkowa Zofia. Fiol (Fyol, Feyl, Fayl, Vayl) Szwajpolt (†1525/6) // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: PAU, 1948.— t. VI/5, zeszyt 30.— S. 470–471. (пол.)

Література[ред.ред. код]

  • Lynch Martin. The Metallurgical Renaissance. Mining in World History. Reaktion Books, 2004.— pp. 19-62. ISBN 1-86189-173-3.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва. Підручник.— Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013.— 542 с.

Посилання[ред.ред. код]