Йоганн Якоб Бахофен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн Якоб Бахофен
Johann Jacob Bachofen.jpg
Йоганн Якоб Бахофен
Народився 22 грудня 1815(1815-12-22)
Базель, Швейцарія
Помер 25 листопада 1887(1887-11-25) (71 рік)
Базель
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Галузь наукових інтересів антропологія
Заклад Базельський університет
Alma mater Берлінський університет
Геттінгенський університет
Відомий завдяки: теорії соціальної еволюції, матріархату

Йоганн Якоб Бахофен (Johann Jakob Bachofen) (1815-1887) — швейцарський правознавець та історик, етнограф, антикознавець. Зробив великий внесок до теорії соціальної еволюції. Висунув та ретельно обгрунтував гіпотезу еволюції людського суспільства, згідно з якою матріархат передував патріархату. Відомий своїми працями про походження сім'ї.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Базелі (Швейцарія) 22 грудня 1815, в багатій сім'ї, що володіла заводом по виробництву стрічок з шовку. Предки його батька були купцями, а сім'я матері подарувала Швейцарії багатьох відомих політиків і вчених. Початкову і середню освіту Бахофен отримав в Базелі. 1834 року вступив до Берлінського університету, де вивчав філологію і історію, проте зацікавившись юриспруденцією, почав спеціалізуватись на історії римського права. 1837 року продовжив навчання у Геттінгенському університеті. В 1839 році захистив дисертацію по римському цивільному праву. Після завершення навчання в університеті, два роки навчався в Оксфорді, Кембриджі і Парижі. 1841 року його було призначено професором римського права Базельського університету, однак 1844 року він залишив цю посаду, щоб стати суддею апеляційного суду. Одночасно з цим, був членом Верховної Ради міста Базеля. В 1845 році Бахофен пішов у відставку в зв'язку обвинувачень в його бік в тому, що посаду судді він обійняв завдяки зв'язкам сім'ї Бахофенів з міською елітою, а не через його особистим якостям. Після цього він відмовився від викладацької і суспільної діяльності, і повністю присвятив себе науковим заняттям. Наступні роки Бахофен вів життя кабінетного вченого, відвідуючи час від часу Грецію, Іспанію та Італію. До п'ятдесяти років вчений залишався неодруженим і жив з батьками. В 1865 році він одружився на Луізі Елізабет Буркхардт, що була на тридцять років молодшою за нього. В 1866 році в їх сім'ї народився єдиний син.

Бахофен досліджував здебільшого римське право та класичну міфологію. Досліджуючи залишки доісторичного побуту італійських народів, Бахофен виявив у сабинских міфах і давньоримських оповідях сліди материнського панування (матріархату) та випадки ведення родоводу за материнською лінією, незважаючи на панування в античному світі патріархату. Ці факти і подібні приклади серед деяких сучасних йому народів первісного ладу змусили Бахофена дійти висновків, що матріархат передував патріархату в соціальному розвитку людства. Панування жінок виникло, за його гіпотезою, на більш ранній стадії проміскуїтету («гетеризму»). Важливі чинники цього періоду розвитку — притаманна жінкам релігійність та культ жіночого божества. Бахофен вважав, що первісна суспільна структура була відображенням релігійних поглядів. Схема еволюції суспільства, викладена ним 1861 року в праці «Материнське право», згодом стала частиною марксистського вчення. Фрідріх Енгельс таким чином виклав погляди Бахофена у праці «Походження сім'ї, приватної власності та держави»[1]:

  • Морган Льюїс зробив висновок, що існував первісний стан, коли усередині племені статеві зносини були необмеженими, так що кожна жінка могла належати будь-якому чоловікові і, відповідно, кожен чоловік — будь-якій жінці.; лише Бахофен, - і в цьому одна з його найбільших заслуг, - сприйняв цей висновок серйозно і став шукати сліди такого стану в історичних і релігійних переказах. Саме він висунув на перший план дослідження цього питання.
  • У всіх формах групової сім'ї достеменно невідомо хто батько дитини, але відомо хто її мати. Поки існує груповий шлюб, походження може бути встановлено лише від матері, а тому визнається тільки жіноча лінія. Заслуга Бахофена полягає в тому, що він виявив це першим. Таке визнання походження (винятково за материнською лінією) і відповідні стосунки спадкоємства, що розвинулися звідси з часом, він назвав материнським правом.
  • Третю заслугу Бахофена становить відкриття поширеного в первісну епоху повсюди панування жінки, реальною основою якого є комуністичне домашне господарство, в якому всі жінки (або їх більшість) належали до одного роду, тоді як чоловіки — до різних.
  • Відкриття широко поширеної перехідної форми від групового шлюбу до парного. Це викуп, що жінка його сплачує спільноті чоловіків, та набуває права належати лише одному чоловікові. Полягає у звичаї для жінок віддаватися стороннім (із деякими наперед визначеними обмеженнями).

Бахофен також виділяв три почергові фази розвитку людства:

  • Гіпотетичне "гетеричне материнство", що характеризується нестримним сексуальним проміскуїтетом.
  • Царювання матері, коли жінки домінують в релігії та в суспільних відносинах.
  • Патріархат, що характеризується духовною і соціальною перевагою батька, переходом до типу суспільства, де батьківство визначається по чоловічій лінії.

Згідно Бахофену, домінуюча роль жінки в родинних відносинах, релігійному культі, суспільному і правовому житті визначає першу стадію розвитку історії людства. Про цей найперший період Бахофен говорить, як про "поезію історії".

Помер Бахофен у Базелі 25 листопада 1887 року.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Материнське право (Das Mutterrecht, 1861)
  • Символіка стародавніх гробниць (Versuch über die Gräbersymbolik der Alten, 1859)
  • Антикварні листи, особливо про найдавніші поняття родоводу (Antiquarische Briefe, vornehmlich zur Kenntniss der altesten Verwandschaftsbegriffe, 1881-1886).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фридрих Энгельс Происхождение семьи, частной собственности и государства. = "Der Ursprung der Familie, des Privateigenthums und des Staats".. — 2-е изд.. — Stuttgart, 1891. — (Сочинения К. Маркса и Ф. Энгельса, изд. 2, т. 21, с. 28-178). (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Бахофен И. Предисловие и введение // Материнское право. / Перевод выполнен Е. В. Рязановой по изданию: Bachofen J. Das Mutterrecht. Stuttgart, 1861.. — 2007. (рос.)