Йолента Польська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бл. Йолента Польська

Блаженна Йолента Польська, Йолента Олена (пол. Jolenta Helena, угор. Boldog Jolán, англ. Jolenta of Poland) (бл. 1244-17 червня 1298) – донька угорського короля Бели IV і Марії Ласкарини, великопольська княжна, католицька блаженна, патронка архідієцезії у Гнєзно, Каліша, Великопольщі, християнських матерів.

Була названа на честь французької прабабусі. У віці 12 років видана за калішського князя Болеслава Побожного, прийнявши друге ім’я Олена (Гелена). Через війну у володіннях чоловіка два роки провела при дворі сестри Кунегунди, дружини краківського князя Болеслава V Сором’язливого. Поміж 1261 – 1276 роками народила трьох доньок, наймолодша з яких Анна вступила до кляштору кларисок у Гнєзно, а середню Ядвигу видали за куявського князя Владислава Локєтка. Їхнім сином був сумнозвісний в Україні король Казимир ІІІ. Після смерті старшого брата Болеслав Побожний став опікуном його чотирьох доньок і сина, що росли при дворі під доглядом Йоленти Арпадівни. Після смерті чоловіка у квітні 1279 р. вона виїхала до краківського двору сестри Кунегунди. Згодом Йолента повернулась до Гнєзно, де 1284 р. вступила до монастиря кларисок і де вона померла 1300 року.

У беатифікаційному життєписі бл. Йоленти з 1723 р. описано чудеса, що відбувались на її могилі відразу після поховання. Її беатифікував папа Лев ХІІ лише 14 червня 1827 року, а урочистості відбулись через сім років.

До почету католицьких святих примислені сестри бл. Йоленти – св. Кінга і св.Маргарита та тітка св. Єлизавета Угорська.

Література[ред.ред. код]

Polskie dzieje od czaso'w najdawniejszych do wspo'lczesnos'ci A.Dybkowska, J.Z'aryn, M. Z'aryn, Wydawnictwo naukowe PWN, Warszawa 1994