Йоун Сігюрдссон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заголовок цієї статті — це ісландське ім'я, де Йоун — особове ім'я, а Сіґурдссон — ім'я по батькові.
Йоун Сігюрдссон
ісл. Jón Sigurðsson
Народився 17 червня 1811(1811-06-17)[1]
Hrafnseyrid, Ісландія, Данія-Норвегія
Помер 7 грудня 1879(1879-12-07)[1] (68 років)
Копенгаген, Данія[2]
Поховання Holavallagarðurd
Країна Ісландія
Діяльність політик, філолог, історик
Alma mater Копенгагенський університет
Знання мов ісландська
Членство Баварська академія наук
Посада член Альтингуd і member of the Danish Constituent Assemblyd[3]

Йоун Сіґурдссон (ісл. Jón Sigurðsson; 17 червня 1811, мис Пафсейрі, Західна Ісландія — 7 грудня 1879, Копенгаген) — ісландський вчений і державний діяч, президент ісландського літературного товариства, один із лідерів національно-визвольного руху Ісландії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї пастора. У 1833—1835 роках навчався у Копенгагенському університеті.

З 1840 року Сіґурдссон стояв на чолі руху, який мав на меті відновлення автономії Ісландії та її законодавчих зборів — альтингу; він також був головним діячем ісландського альтингу, котрий було запроваджено данським урядом 1845 року як дорадчу установу. 1851 року Сіґурдссона обрали головою альтингу. У 1848 році висунув тезу про юридичне право Ісландії на повну державну незалежність з відокремленням від Данії. Йон Сіґурдссон — автор ісландської конституції (1874 рік).

Свої політичні ідеї Сіґурдссон пропагував у заснованій ним газеті «Ny Felagsrit» (18411873).

У доробку Йоуна Сіґурдссона — «Diplomatarium islandicum», статистичний огляд Ісландії («Skyrslur um Landshagi»), публікації багатьох документів з давньої історії Ісландії, численні журнальні статті.

Похований у Рейк'явіку.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]