Йоргос Сеферіс
| Йоргос Сеферіс | |
| Γιώργος Σεφέρης | |
 Фото 1963 року |
|
| При народженні: | Гіоргос Стеліану Сеферіадіс |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми: | Гіоргос Сеферіс |
| Дата народження: |
13 березня 1900 |
| Місце народження: |
Ізмір |
| Дата смерті: |
20 вересня 1971 |
| Місце смерті: |
Афіни |
| Громадянство: |  Греція |
| Рід діяльності: | поет, дипломат |
| Роки активності: | 1921—1967 |
| Премії: |
 |
Йоргос Сеферіс (грец. Γιώργος Σεφέρης), справжнє прізвище Сеферіадіс[1] (грец. Σεφεριάδης; * 13 березня 1900, Ізмір,— † 20 вересня 1971, Афіни) — професійний дипломат та одночасно один з найвидатніших поетів новогрецької літератури, лауреат Нобелівської премії з літератури 1963 року.
Зміст |
Біографія [ред.]
Гіоргос Сеферіс народився у родині професора, викладача Афінського університету Стеліоса Сеферіадіса — кращого перекладача Байрона новогрецькою мовою — та Деспіни Тенекіді. 1914 року родина переїхала до Афін, де Гіоргос закінчив гімназію. 1918 року батька запросили до Парижа, Гіоргос поїхав разом з ним та вступив на юридичний факультет Сорбонни. У Франції з'являються перші вірші французькою, а також Сеферіс пише дімотікою та кафаревусою.
Після турецької окупації 1922 року і різанини в Смірні (нині Ізмір) разом з іншими біженцями переселився до Афін. 1924 року Гіоргос завершив роботу над дисертацією, додатково рік навчався в Лондоні. Того ж року розпочав роботу у Міністерстві закордонних справ Греції, в 1930-х служив консулом в Албанії, згодом — прес-атташе МЗС Греції. 1936 року одружився з Марією Зану. Із початком Другої світової війни та окупації Балканського півострова знаходився у вигнанні разом із урядом на Криті, надалі в Єгипті, Південній Африці й Італії. Повернувся на батьківщину лише 1950 року.
Впродовж 1951—1953 років Сеферіс служив у Лондоні першим радником посольства Греції, від 1953 по 1956 рік — послом у Лівані, Сирії, Йорданії, Іраку. В період 1956—1957 років Сеферіс був представником Греції в ООН. 1962 року був удостоєний ступеня доктора філософії Кембриджського університету і премії «Фойл» за поетичні твори.
Помер 1971 року. Похований на Першому афінському кладовищі.
Нобелівська премія [ред.]
1963 року Гіоргосу Сеферісу була присуджена Нобелівська премія з літератури за «за видатні ліричні твори, натхненні почуттям глибокої шани до часів давніх еллінів».[2] Сеферіс став першим греком, який був удостоєний цієї високої нагороди (наступним був Одісеас Елітіс, який став Нобелівським лауреатом 1979 року).
Роль, яку відіграв поет у відродженні новогрецьокї літератури у XX столітті, була вирішальною при прийнятті рішення Нобелівським комітетом. Проте у своєму виступі Сеферіс вирішив наголосити саме на своїй громадській позиції та власній гуманістичній філософії:
-
«Дорогою до Фів Едіп натрапив на Сфінкса і дав відповідь на загадку останнього: «Людина». Це єдине звичайне слово знищило чудовисько. Нині ж маємо багато монстрів, яких необхідно знищити. Тож поміркуймо над власною едіповою відповіддю.»[3]
Із встановленням у Греції 1967 року режиму військової диктатури «чорних полковників» поет відмовився друкуватися на батьківщині.
Основні твори [ред.]
- «Строфи» (1931)
- «Водойма» (1932)
- Поема «Міфічні історії» (1936)
- «Зошит вправ» (1940)
- «Бортовий журнал» (1940)
- «Бортовий журнал II» (1944)
- «Кіхлі» (1947)
- «Бортовий журнал III» (1955)
- «Три таємничі поеми» (1966)
Переклади українською [ред.]
- [Вірші] // Всесвіт, 1966, № 6, с. 101-07.
Примітки [ред.]
- ↑ Щодо імені, то в україно- та російськомовних джерелах трапляються ще два варіанти: традиційний Георгос та фонетичний Йоргос.
- ↑ http://www.nobel.org.ua/laureats.php?id=4&y=1963
- ↑ http://nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1963/seferis-speech.html
Посилання [ред.]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Йоргос Сеферіс |
|
|||||||||||||||||
