Йорданська долина (Близький Схід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йорданська долина на південь від Галілейського моря

Долина річки Йордан є географічним регіоном, що є частиною більш великої Йорданської рифтової долини. Вона має довжину 120 км і ширину 15 км, з півдня вона обмежена Мертвим морем, на півночі — Тиверіадським озером. А також додатково 155 км на південь від Мертвого моря до Акаба - район також відомий як Ваді Арава або долина Арава. Він утворює кордон між Ізраїлем та Йорданією на півночі і східну смугу Західного берегу, на півдні.

47 тис. палестинців живуть на терені долини, що є Західним берегом, у двадцяти постійних громадах, одне з них місто Єрихон; більше тисячі, головним чином бедуїнів, живуть у тимчасових поселеннях.[1] Біля 11 000 ізраїльтян проживають в 17 кібуцах , які є частиною Регіональної ради Йорданської долини (івр. מועצה אזורית עמק הירדן‎) в Ізраїлі.[2] Ще 7 500 осіб живе в двадцяти шести ізраїльських поселеннях і п'ять таборів бригади Нахаль — на Західному березі[1]. Населення Йорданської долини становить понад 85 000 осіб[3], більшість з них фермери, а 80 % господарств у Йорданської частині долини є сімейні ферми площею що не перевищує 30 дунамів[4].

Огляд[ред.ред. код]

В північній частині долини відомій як Гор, клімат на кілька градусів тепліше, ніж на прилеглих теренах, що дозволяє цілорічно займатись сільським господарством. Родючі грунти та водопостачання зробили Гор ключовим у галузі сільського господарства Ізраїлю[5]. Річка Йордан має живлення з декількох джерел, головним чином з гір Антиліван в Сирії. Вона прямує в Тиверіадське озеро, що на 212 метрів нижче рівня моря, а потім тече в Мертве море[5].

Початок сільського господарства в Гор датується приблизно 10 000 років тому. Цей район родючих земель був згаданий в Старому Завіті, річку Йордан шанують християни, як місце, де Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа[5].

В останні кілька десятиліть, сучасні методи ведення сільського господарства значно розширили обсяг сільськогосподарського виробництва в районі[5]. Будівництво Східногорського каналу Йорданією в 1950-х роках (нині відомий як Канал короля Абдулли), який прямує східним берегом долини річки Йордан, на 69 км і надав можливість зрошування нових районів[5]. Впровадження переносних теплиць викликало семиразове збільшення продуктивності праці, що дозволило Йорданії розпочати експорт великих обсягів фруктів і овочів цілий рік[5].

Територіальна суперечка[ред.ред. код]

До війни 1967, в долині на Йорданському боці мешкало близько 60 000 осіб головним чином дехкан та намадів[3]. До 1971, населення скоротилося до 5 000 в результаті війни і конфлікту між палестинськими партизанами і йорданських збройними силами — 1970-71. Інвестиції з боку йорданського уряду в регіон дозволило збільшити населення до 85 000 в 1979[3].

З часу закінчення війни 1967, кожний ізраїльський уряд розглядає долину як "східний кордон" між Ізраїлем та Йорданію[1]. Більша частина долини знаходиться на терені сучасного Ізраїлю та на Західному березі, було оголошено державною землею і передано під юрисдикцію ізраїльських регіональних рад Регіональної ради Йорданської долини і Мегілоту (Bik'at HaYarden і Megilot). В рамках цієї угоди в Осло, смуга була класифікована як Площа C, за винятком самого анклаву навколо Єрихону.[1]

Ізраїль спочатку планував побудувати в східній частині продовження бар'єр в рамках ізраїльського бар'єру Західного берегу, відокремлюючи долину річки Йордан, від іншої частини Західного берега. Від плану відмовились через міжнародну критику маршруту проходження бар'єру в цілому, а також згідно з рішенням Міжнародного суду від червня 2004. Замість цього, було створено режим дозволів та жорстких обмежень на пересування палестинців в долині ріки Йордан. "Бецелем", наголосило: "Ці акти служать в якості заміни для будівництва фізичного бар'єру, створюючи ситуацію в долині річки Йордан практично ідентичній тій, яка є у "зоні відчуження" між ізраїльським бар'єром Західного берегу та "зеленою лінією".[1]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б в г B'tselem (2006-02-13). «Israel has de facto annexed the Jordan Valley». Архів оригіналу за 2013-06-29. 
  2. About Emek Hayarden R.C.
  3. а б в «Jordan». Country Data. Процитовано 2007-07-10. 
  4. Dana Charkasi (2000-08-31). «High tech may water Jordan Valley, but dry up family farming». Jordan Times. 
  5. а б в г д е «Touristic Sites: The Jordan Valley». The Hashemite Kingdom of Jordan. Архів оригіналу за 2013-06-29.