Йорді Кройф
| Йорді Кройф | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Йоган Йорді Кройф (нід. Johan Jordi Cruijff) |
|
| Дата народження | 9 лютого 1974 (39 років) | |
| Місце народження | Амстердам, |
|
| Зріст | 183 см | |
| Позиція | атакувальний півзахисник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 1981—1988 1988—1992 |
||
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1992—1994 1994—1996 1996—2000 1999 2000—2003 2003—2004 2006—2008 2009—2010 |
→ |
51 (16) 41 (11) 34 (8) 8 (2) 94 (7) 30 (3) 28 (0) 17 (10) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1995—2004 1996 |
9 (2) 9 (1) |
|
|
* Ігри та голи за професіональні клуби |
||
Йо́ган Йо́рді Кройф (нід. Johan Jordi Cruijff; * 9 лютого 1974, Амстердам) — колишній нідерландський футболіст, атакувальний півзахисник. Відомий виступами за низку європейських клубів та збірну Нідерландів. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний функціонер, наразі — футбольний директор кіпрського клубу АЕК (Ларнака).
Син легендарного нідерландського футболіста, зірки 1960-80-х Йогана Кройфа. Виступав у формі, на якій було зазначене ім'я («Йорді») замість прізвища, бажаючи уникнути порівняння із зірковим батьком[1].
Зміст |
Клубна кар'єра[ред.]
Займатися футболом почав у футбольній академії амстердамського «Аякса», до якої потрапив у 7-річному віці у 1981 році. 1988 року його батько Йоган Кройф прийняв пропозицію очолити тренерський штаб іспанської «Барселони» і родина Кройфів переїхала до Іспанії. Йорді продовжив займатися футболом в академії каталонського гранда, а з 1992 року почав залучатися до складу фарм-клубу «Барселони», який змагався у Сегунді, другому за ієрархією турнірі Іспанії.
9 вересня 1994 року дебютував у складі головної команди «Барселони», очолюваної батьком. Молодий півзахисник провів у команді два сезони, продемонструвавши непоганий рівень гри, однак був змушений шукати новий клуб після відставки батька з позиції головного тренера «Барселони» у 1996.
У серпні 1996 року перейшов до англійського «Манчестер Юнайтед», з яким уклав чотирирічний контракт. Відразу ж став потрапляти до основного складу команди, однак вже в листопаді того ж року отримав травму. Відновивши ігрові кондиції навесні 1997, гравець не зміг повернути своє місце в основі клубу, лише епізодами з'являючись на полі у його складі. Протягом наступних трьох сезонів гравець лише 18 разів виходив на поле в матчах Прем'єр-ліги, у 1999 році половину сезону відіграв на правах оренди за іспанський клуб «Сельта Віго».
Після завершення контракту з «Манчестер Юнайтед» влітку 2000 року гравець на правах вільного агента приєднався до складу іншого іспанського клубу, «Депортіво Алавес», який на той час змагався в елітному Прімера Дивізіоні. Найбільшим досягненням гравця з цією командою був вихід до фіналу розіграшу Кубка УЄФА 2001 року, в якому іспанці поступилися англійському «Ліверпулю» лише у додатковий час. При цьому саме Йорді зрівняв рахунок наприкінці основного часу зустрічі, забивши гол на 89-й хвилині. Грав за «Депортіво Алавес» до кінця сезону 2002-03, за результатами якого клуб вибув з елітного дивізіону іспанської першості.
Сезон 2003-04 Йорді відіграв за барселонський «Еспаньйол», в якому був постійним гравцем основного складу. Протягом 2004—2006 років знаходився поза великим футболом, заліковуючи важку травму коліна та підтримуючи форму з командою дублерів «Барселони».
Перед початком сезону 2006-07 уклав однорічний контракт з представником чемпіонату України донецьким «Металургом». Контракт згодом було подовжено ще на один рік, однак гравець не зміг повернутися на колишній рівень гри і за два сезони, проведених у Донецьку, виходив на поле лише у 28 матчах чемпіонату України.
Завершив ігрову кар'єру в сезоні 2009-10 виступами за мальтійську команду «Валетта».
Виступи за збірні[ред.]
Протягом 1995—2004 року залучався до складу невизнаної УЄФА та ФІФА збірної Каталонії, за яку загалом провів 9 матчів, забивши 2 голи.
1996 року своїми впевненими виступами за «Барселону» привернув увагу тренера збірної Нідерландів Гуса Гіддінка і був викликаний до складу команди, що саме готувалася до фінальної частини чемпіонату Європи 1996 року. Провів того року 9 матчів за збірну Нідерландів, у тому числі виходив в основному складі команди під час усіх її чотирьох матчів в рамках фінального турніру Євро-96 в Англії. Має в активі один гол, забитий за нідерландську національну команду, яким він відзначився 13 червня 1996 року в переможному матчі групового турніру Євро-96 проти збірної Швейцарії.
Подальше життя[ред.]
Протягом останнього сезону ігрової кар'єри, проведеного на Мальті у складі клубу «Валетта», був фактично граючим тренером команди, поєднував виступи на полі з обов'язками помічника головного тренера.
Згодом вирішив не продовжувати тренерську кар'єру, натомість прийняв пропозицію очолити кіпрський клуб «АЕК» з Ларнаки у якості директора з футболу. Запросив на посаду головного тренера команди свого співвітчизника Тона Каанена.
Досягнення[ред.]
- Володар Міжконтинентального Кубка: 1999
- Чемпіон Англії: 1996-97
- Володар Суперкубка Англії (2): 1996, 1997
Виноски[ред.]
- ↑ Інтерв'ю Йорді Кройфа, 24 грудня 2006 року. (рос.)
Посилання[ред.]
- Статистика виступів на national-football-teams.com (англ.)
- Детальна статистика виступів в Україні на сайті ФФУ.
|
|||||||
- Народились 9 лютого
- Народились 1974
- Уродженці Амстердама
- Нідерландські футболісти
- Гравці збірної Нідерландів з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 1996
- Футболісти «Барселони»
- Футболісти «Манчестер Юнайтед»
- Футболісти «Сельти»
- Футболісти «Алавеса»
- Футболісти «Еспаньйола»
- Футболісти «Металурга» (Донецьк)
- Футболісти «Валетти»
- Нідерландські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Україні
- Футбольні легіонери на Мальті

