Йорді Кройф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Йорді Кройф
Cruyff, Jordi.jpg
Особові дані
Повне ім'я Йоган Йорді Кройф
(нід. Johan Jordi Cruijff)
Дата народження 9 лютого 1974(1974-02-09) (40 років)
Місце народження Амстердам, Нідерланди Нідерланди
Зріст 183 см
Позиція атакувальний півзахисник
Юнацькі клуби
1981—1988
1988—1992
Нідерланди «Аякс»
Іспанія «Барселона»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1992—1994
1994—1996
1996—2000
1999
2000—2003
2003—2004
2006—2008
2009—2010
Іспанія «Барселона Б»
Іспанія «Барселона»
Англія «Манчестер Юнайтед»
 Іспанія «Сельта Віго»
Іспанія «Депортіво Алавес»
Іспанія «Еспаньйол»
Україна «Металург» (Донецьк)
Мальта «Валетта»
51 (16)
41 (11)
34 (8)
8 (2)
94 (7)
30 (3)
28 (0)
17 (10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995—2004
1996
Flag of Catalonia.svg Каталонія
Нідерланди Нідерланди
9 (2)
9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Йо́ган Йо́рді Кройф (нід. Johan Jordi Cruijff; * 9 лютого 1974, Амстердам) — колишній нідерландський футболіст, атакувальний півзахисник. Відомий виступами за низку європейських клубів та збірну Нідерландів. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний функціонер, наразі — футбольний директор кіпрського клубу АЕК (Ларнака).

Син легендарного нідерландського футболіста, зірки 1960-80-х Йогана Кройфа. Виступав у формі, на якій було зазначене ім'я («Йорді») замість прізвища, бажаючи уникнути порівняння із зірковим батьком[1].

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Займатися футболом почав у футбольній академії амстердамського «Аякса», до якої потрапив у 7-річному віці у 1981 році. 1988 року його батько Йоган Кройф прийняв пропозицію очолити тренерський штаб іспанської «Барселони» і родина Кройфів переїхала до Іспанії. Йорді продовжив займатися футболом в академії каталонського гранда, а з 1992 року почав залучатися до складу фарм-клубу «Барселони», який змагався у Сегунді, другому за ієрархією турнірі Іспанії.

9 вересня 1994 року дебютував у складі головної команди «Барселони», очолюваної батьком. Молодий півзахисник провів у команді два сезони, продемонструвавши непоганий рівень гри, однак був змушений шукати новий клуб після відставки батька з позиції головного тренера «Барселони» у 1996.

У серпні 1996 року перейшов до англійського «Манчестер Юнайтед», з яким уклав чотирирічний контракт. Відразу ж став потрапляти до основного складу команди, однак вже в листопаді того ж року отримав травму. Відновивши ігрові кондиції навесні 1997, гравець не зміг повернути своє місце в основі клубу, лише епізодами з'являючись на полі у його складі. Протягом наступних трьох сезонів гравець лише 18 разів виходив на поле в матчах Прем'єр-ліги, у 1999 році половину сезону відіграв на правах оренди за іспанський клуб «Сельта Віго».

Після завершення контракту з «Манчестер Юнайтед» влітку 2000 року гравець на правах вільного агента приєднався до складу іншого іспанського клубу, «Депортіво Алавес», який на той час змагався в елітному Прімера Дивізіоні. Найбільшим досягненням гравця з цією командою був вихід до фіналу розіграшу Кубка УЄФА 2001 року, в якому іспанці поступилися англійському «Ліверпулю» лише у додатковий час. При цьому саме Йорді зрівняв рахунок наприкінці основного часу зустрічі, забивши гол на 89-й хвилині. Грав за «Депортіво Алавес» до кінця сезону 2002-03, за результатами якого клуб вибув з елітного дивізіону іспанської першості.

Сезон 2003-04 Йорді відіграв за барселонський «Еспаньйол», в якому був постійним гравцем основного складу. Протягом 2004—2006 років знаходився поза великим футболом, заліковуючи важку травму коліна та підтримуючи форму з командою дублерів «Барселони».

Перед початком сезону 2006-07 уклав однорічний контракт з представником чемпіонату України донецьким «Металургом». Контракт згодом було подовжено ще на один рік, однак гравець не зміг повернутися на колишній рівень гри і за два сезони, проведених у Донецьку, виходив на поле лише у 28 матчах чемпіонату України.

Завершив ігрову кар'єру в сезоні 2009-10 виступами за мальтійську команду «Валетта».

Виступи за збірні[ред.ред. код]

Йорді Кройф (№17) у складі збірної Нідерландів під час гри чемпіонату Європи 1996 року проти збірної Шотландії (Лондон, 10 червня 1996 року).

Протягом 1995—2004 року залучався до складу невизнаної УЄФА та ФІФА збірної Каталонії, за яку загалом провів 9 матчів, забивши 2 голи.

1996 року своїми впевненими виступами за «Барселону» привернув увагу тренера збірної Нідерландів Гуса Гіддінка і був викликаний до складу команди, що саме готувалася до фінальної частини чемпіонату Європи 1996 року. Провів того року 9 матчів за збірну Нідерландів, у тому числі виходив в основному складі команди під час усіх її чотирьох матчів в рамках фінального турніру Євро-96 в Англії. Має в активі один гол, забитий за нідерландську національну команду, яким він відзначився 13 червня 1996 року в переможному матчі групового турніру Євро-96 проти збірної Швейцарії.

Подальше життя[ред.ред. код]

Протягом останнього сезону ігрової кар'єри, проведеного на Мальті у складі клубу «Валетта», був фактично граючим тренером команди, поєднував виступи на полі з обов'язками помічника головного тренера.

Згодом вирішив не продовжувати тренерську кар'єру, натомість прийняв пропозицію очолити кіпрський клуб «АЕК» з Ларнаки у якості директора з футболу. Запросив на посаду головного тренера команди свого співвітчизника Тона Каанена.

Досягнення[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Інтерв'ю Йорді Кройфа, 24 грудня 2006 року. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]