Йорона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Йоро́на (ісп. La Llorona — плакальниця, плачуча жінка, або жінка в білому) — міфічний образ жінки-привида, що плаче за своїми дітьми. Поява Йорони ніби повинна предрікати смерть. Легенда про плакальницю-привид дуже поширена в латиноамериканських країнах, особливо в Мексиці, але також в Центральній і Південній Америці — Коста Ріці, Сальвадорі, Ґватемалі, Чилі, Колумбії, Еквадорі, Венесуелі та Уруґваї. В деяких інших культурах теж існують подібні легенди.

Легенди[ред.ред. код]

Існує декілька варіантів походження цієї легенди. Згідно з однією з найбільш поширених, Йорона була вродливою молодою жінкою з Мехіко, яка одружилася (за іншою версією була спокушена) на чоловікові і мала декілька дітей. Коли чоловік, чи то шукаючи роботу, чи то заради іншої жінки, кидає її, Йорона вирішує втопити всіх своїх дітей. Причиною такого кроку начебто було бажання помститися чоловікові, визволитися від дітей і шукати іншого, або бажання позбавити дітей від страждання у злиднях. Але після скоєного, вона швидко розуміє своє горе і від цього часу, вночі біля річок та озер при повному місяці вона плаче за своїми дітьми.

Багато версій сходяться на тому, що Йорона — жінка, яка вбила власних дітей і з божої кари, її дух тепер не має спокою. Отже її привид бродить навколо озер і річок і волає «¡O hijos mios!» або «¡Ay mis hijos!» (Ой, мої діти!), або «¿donde estan mis hijos?» (Де мої діти?). Ті, кому не пощастить побачити Йорону мають в кращому випадку осліпнути, або найчастіше померти. За різними версіями, Йорона виглядає як худорлява жінка, або навіть скелет у білому чи чорному одязі.

Легенда про Йорону відіграє певну роль у фольклорі та культурі декількох народів Латинської Америки. Батьки часто лякають дітей Йороною, яка нібито забирає і топить неслухняних дітей; та застерігають молодих дівчат від надмірної уваги до матеріального чи соціального становища чоловіків. В цьому образі про Йорону знято декілька фільмів і вона фігурує в декількох романах.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]