Йосано Акіко
| Йосано Акіко | |
| 与謝野 晶子 | |
 |
|
| Дата народження: |
7 грудня 1878 |
|---|---|
| Місце народження: |
Сакаї |
| Дата смерті: |
29 травня 1942 (63 роки) |
| Рід діяльності: | поетка, перекладачка |
| Жанр: | танка |
Йосано Акіко (яп. 与謝野 晶子, 7 грудня 1878 — 29 травня 1942, справжнє ім'я — Хо Сьоко) — японська поетеса доби романтизму в японській літературі.
Біографія[ред.]
Походила з заможної купецької родини міста Сакаї, що поблизу Осаки. Батько поетеси постачав кондитерські вироби до імператорського палацу й цікавився мистецтвом. В юності Акіко захоплювалася середньовічною японською літературою й здобула добру освіту. У віці двадцяти двох років надіслала свої перші п'ятивірші танка до столичного журналу «Мьодзьо» («Вранішня зірка»). Це був журнал поетів-романтиків, заснований її редактором Йосано Текканом (справжнє ім'я Йосано Хіросі), який згодом став героєм любовної лірики Йосано Акіко. Теккану була присвячена також перша збірка молодої поетеси, котра побачила світ у 1901 р. під назвою «Скуйовджене волосся». До збірки увійшли 399 танка. Згодом юна поетеса втекла з батьківського дому й одружилася з Текканом. Проте в Акіко була суперниця в її коханні до Теккана — давня подруга Акіко, поетеса Томіко Ямаґава. Стосунки цього любовного трикутника стали темою багатьох віршів Йосано Акіко; У шлюбі вона народила одинадцять дітей.
Творчість[ред.]
Романтичні вірші Йосано Акіко мали шалену популярність серед читачів і разом з тим викликали осуд цензури своїми занадто вільними, як на той час, образами. До поетичної спадщини Йосано Акіко належить понад 40 тисяч (за іншими даними — понад 50 тисяч) віршів-танка, частину яких поетеса опублікувала в 21 авторській збірці. Найвідомішими серед них є такі:
- «Маленьке віяло» (1904 р.),
- «Плащ кохання» (1905 р.; у співавторстві з Томіко Ямаґава й Масако Масуда),
- «Танцівниця» (1906 р.),
- «Вічне літо» (1908 р.),
- «Богиня весни Саохіме» (1909 р.),
- «Сяяння морської хвилі» (1912),
- «Від літа до осені» (1914 р.),
- «Фенікс» (1919 р.),
- «Сни трави» (1922 р.),
- «Вид здалеку на пейзаж душі» (1928 р.),
- «Збірка білої чайки» (1935 р.).
Окрім поезії перу Йосано Акіко належать есе, написані нею в жанрі дзуйхіцу, літературно-критичні статті, книги з теорії поетики танка (наприклад, «Як складати танка», 1915 р.), а також переклади на сучасну японську мову середньовічних японських літературних пам'яток.
Найвідомішою перекладацькою працею Йосано Акіко став переклад роману «Ґендзі-моноґатарі» Мурасакі Сікібу.
Література[ред.]
- Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 508—509
- (яп.) Твори Йосано Акіко
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
