Йосано Акіко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосано Акіко
与謝野 晶子
Akiko Yosano posing.jpg
Дата народження: 7 грудня 1878(1878-12-07)
Місце народження: Сакаї
Дата смерті: 29 травня 1942(1942-05-29) (63 роки)
Рід діяльності: поетка, перекладачка
Жанр: танка

Йосано Акіко (яп. 与謝野 晶子, 7 грудня 1878 — 29 травня 1942, справжнє ім'я — Хо Сьоко) — японська поетеса доби романтизму в японській літературі.

Біографія[ред.ред. код]

Походила з заможної купецької родини міста Сакаї, що поблизу Осаки. Батько поетеси постачав кондитерські вироби до імператорського палацу й цікавився мистецтвом. В юності Акіко захоплювалася середньовічною японською літературою й здобула добру освіту. У віці двадцяти двох років надіслала свої перші п'ятивірші танка до столичного журналу «Мьодзьо» («Вранішня зірка»). Це був журнал поетів-романтиків, заснований її редактором Йосано Текканом (справжнє ім'я Йосано Хіросі), який згодом став героєм любовної лірики Йосано Акіко. Теккану була присвячена також перша збірка молодої поетеси, котра побачила світ у 1901 р. під назвою «Скуйовджене волосся». До збірки увійшли 399 танка. Згодом юна поетеса втекла з батьківського дому й одружилася з Текканом. Проте в Акіко була суперниця в її коханні до Теккана — давня подруга Акіко, поетеса Томіко Ямаґава. Стосунки цього любовного трикутника стали темою багатьох віршів Йосано Акіко; У шлюбі вона народила одинадцять дітей.

Творчість[ред.ред. код]

Романтичні вірші Йосано Акіко мали шалену популярність серед читачів і разом з тим викликали осуд цензури своїми занадто вільними, як на той час, образами. До поетичної спадщини Йосано Акіко належить понад 40 тисяч (за іншими даними — понад 50 тисяч) віршів-танка, частину яких поетеса опублікувала в 21 авторській збірці. Найвідомішими серед них є такі:

  • «Маленьке віяло» (1904 р.),
  • «Плащ кохання» (1905 р.; у співавторстві з Томіко Ямаґава й Масако Масуда),
  • «Танцівниця» (1906 р.),
  • «Вічне літо» (1908 р.),
  • «Богиня весни Саохіме» (1909 р.),
  • «Сяяння морської хвилі» (1912),
  • «Від літа до осені» (1914 р.),
  • «Фенікс» (1919 р.),
  • «Сни трави» (1922 р.),
  • «Вид здалеку на пейзаж душі» (1928 р.),
  • «Збірка білої чайки» (1935 р.).

Окрім поезії перу Йосано Акіко належать есе, написані нею в жанрі дзуйхіцу, літературно-критичні статті, книги з теорії поетики танка (наприклад, «Як складати танка», 1915 р.), а також переклади на сучасну японську мову середньовічних японських літературних пам'яток.

Найвідомішою перекладацькою працею Йосано Акіко став переклад роману «Ґендзі-моноґатарі» Мурасакі Сікібу.

Література[ред.ред. код]

  • Бондаренко І. Розкоші і злидні японської поезії: японська класична поезія в контексті світової та української літератури. — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, стор. 508—509
  • (яп.) Твори Йосано Акіко