Йосипівка (Одеський район)
| село Йосипівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Маяківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100210020099326 |
| Основні дані | |
| Засноване | 29 березня 1804 |
| Населення | 1429 |
| Площа | 5,044 км² |
| Густота населення | 283,31 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67811 |
| Телефонний код | +380 4851 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°24′20″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 46.40556° пн. ш. 30.43556° сх. д.Координати: 46°24′20″ пн. ш. 30°26′08″ сх. д. / 46.40556° пн. ш. 30.43556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
22 м |
| Водойми | р. Барабой |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, 99 |
| Карта | |
  Йосипівка | |
 Йосипівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Йосипі́вка (в минулому до 01.02.1945 — Іозефсталь, нім. Josephsthal) — село Маяківської сільської громади Одеського району Одеської області, Україна. Населення становить 1429 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Ще у 1792 році ці землі були виділені під дачу генерал-майору І. Е. Кисленському. Однак, згодом місцевість була передана німецьким переселенцям з Вюртембергу, Бадену, Пфальца, Ельзаса, Сілезії, Богемії, Швейцарії, Угорщини, які в 1804 році заснували тут село Йозефсталь (нім. Josephsthal — долина Йосипа). Село відносилося до Лібентальського колоністського округу Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії.
У 1805 році тут був заснований римсько-католицький прихід, першим пастором якого був Алоїз Лефлер. Римсько-католицький костел Святого Йосипа був зведений 1806 році, а в 1832 році — капітально відремонтований і перебудований. З 1832 року настоятелем у Йосифсталі кілька років працював майбутній єпископ — отець Каспер Боровський. У 1809 році при костелі було засновано нову церковно-приходську школу (стара існувала з моменту заснування села). До 1861 року старий костел став непридатним і коштом парафіян було зведено новий, на місці старого. 2 вересня 1862 року новий костел консекрував єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський[pl]. Станом на 1886 рік у цій німецькій колонії мешкало 1153 особи, налічувалось 121 дворове господарство, діяла римо-католицька церква та школа.[1] У 1896 році село було перейменовано на Сергіївку, в честь загиблого брата Миколая II, великого князя Сергія Олександровича. Ця назва проіснувала до 1917 року, після чого повернена стара назва.
В радянські часи костел було зруйновано. Село перейменовано 1 лютого 1945 року на Йосипівка[2], таким чином в назві збереглося ім'я святого. На даний час збереглася напівзруйнована будівля церковно-приходської школи, обік якої — залишки фундаменту від костелу. Збереглася також будівля парафіяльного будинку, яка у 1990-х роках була передана Московському патріархату, який відкрив у ній православну церкву Св. Андрія.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1457 осіб, з яких 682 чоловіки та 775 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1432 особи.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 86,77 % |
| російська | 10,78 % |
| болгарська | 0,77 % |
| білоруська | 0,70 % |
| румунська | 0,42 % |
| гагаузька | 0,28 % |
| німецька | 0,07 % |
| інші | 0,21 % |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 925, 1029.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- https://uc.od.ua/columns/1534/1195990
- https://www.048.ua/news/584532/odessa-incognita-nemeckie-poselenia
- https://uc.od.ua/columns/sergelmira/1205096
- https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=aosod&p=odovjsjs&l=u
- Історичні поховання Півдня України
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
