Йосип Зекцер
Йо́сип (Іосиф) Зе́кцер (*1867, Поділля — †1933, Київ, УРСР) — український інженер-технолог і архітектор, забудовник Києва в період кін. 1890-х — сер. 1920-х рр..
Зміст |
[ред.] З біографії
Іосиф Зекцер народився в 1867 році на Поділлі (Вінниччина) в єврейській релігійній родині.
Навчався у Вінницькій гімназії. Попри бажання батьків зробити з молодого Іосифа раввіна, той вибрав освіту інженера-технолога, яка за тодішнім законодавством, надавала право проводити будівництво. Саме для покращення архітектурних навичок й отримання досвіду в містобудуванні, інженер Йосип Зекцер вирушає у навчальне стажування за кордон — він жив і працював у Парижі, Берліні та Відні.
По поверненні до Російської імперії Зекцер починає приватну будівничу практику в рідній Вінниці. У 1897 році 30-річний Зекцер вже з 5-річним досвідом будівництва переїжджає до Києва, якому присвятив себе до кінця свого життя. Найактивнішим періодом життя Й.Зекцера у творчому плані стали 1901-1914 рр., коли він звів більшість своїх будинків.
Жовтнева революція 1917 року і подальші буремні події фактично припинили комерційне будівництво в Києві. Йосип Зекцер, проте не порвав з архітектурою, працюючи на різних посадах у різних містах, в т.ч. у Києві на посаді завідуючим ремонтно-будівельного підвідділу комунальних установ міста.
У 1933 році трагічно перервалось життя Йосипа Зекцера — він потрапив під колеса трамваю.
[ред.] Творчість
Йосип Зекцер є одним з забудовників центральної (тепер) частини Києва в період, коли місто дуже активно розвивалося, — в самому кінці ХІХ — на поч. ХХ ст.ст., фактично визначивши «обличчя» Києва, напр., чимало будівель по вул. Саксаганського зведені саме за проектами Зекцера. Архітектурні стилі, в яких працював архітектор, — звичні для тогочасного Києва еклектизм і модернізм, а також деякі більш рідкісні (напр., флорентійський ренесанс).
Як і більшість колег, Йосип Зекцер спеціалізувався на комерційному будинкобудуванні, а саме будинки (часто дохідні) значних підприємців міста (дім Іллі Закса, сина цукрозаводчика, вул. Хрещатик, 6; дохідний дім чеського підприємця Карла Баксанта, вул. Пушкінська, 21; дім Гронфайна, торгівця сільсько-господарською технікою, вул. Саксаганського, 33-35 тощо), представників інтелектуальної еліти, лікарів, правників, артистів (Дім співака Каміонського, вул. Саксаганського, 58; Дім лікаря Каміонського, вул. Саксаганського, 72; Будинок правника Богрова, бульв. Шевченка, 4); також виконував Зекцер замовлення від міста, зокрема, він спорудив комплекс будівель Київського Товариства невідкладної допомоги (вул. Рейтарська, 22).
Багато в чому Зекцер спромігся випередити своїх конкурентів. Він вільно володів цілим арсеналом художніх стилів, і застосовував їх в залежності від ситуації, доцільності і, звісно, побажань й уподобань замовників. Відмітною рисою Зекцера стало найбільш раціональне використання ділянки забудови і житлової площини, знання і навики про що він безперечно почерпнув, стажуючись в європейських столицях. Справжньою візитівкою архітектора стали вільні планування всередині будинків.
[ред.] Галерея
-
Будинок правника Григорія Богрова, одна з перших будівель Зекцера в Києві, 1901 рік
-
Дім Закса, 1911 р.
[ред.] Посилання
- Кальницький Михайло Київ, що збудував Зекцер // «Газета по-київськи» 18.10.2008(рос.)
