Йосиф Богдан Залеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Богдан Залеський
Józef Bohdan Zaleski.PNG
Дата народження 2 (14) лютого 1802(1802-02-14)
Місце народження Богатирка
Дата смерті 31 березня 1886(1886-03-31) (84 роки)
Місце смерті м. Париж
Мова творів польська

Йосип Богдан Залеський (пол. Józef Bohdan Zaleski; 2 (14) лютого 1802, Богатирка — 31 березня 1886, Париж) — польський поет і громадський діяч.

Його батьком був Вавринець Залеський, мати походила з молдовської родини — Марія Буркатовна, прадід був запорозьким козаком, його долю Богдан Залеський відобразив в думі «Зозулич».

Життєпис[ред.ред. код]

Він був 13 дитиною в сімї. Після його народження мати померла і батько віддав його на виховання родичам. В 1812 році він пішов до школи в місті Умань. Тут він познайомився з Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з Северином Гощинським в 1826 Богдан їде у Варшаву. Він знайомиться з Казимиром Бродзінським.

Через недостатню кількість грошей починає працювати вчителем. Він взяв участь в Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати в Париж де і завершилось його життя. Похований в Парижі. Посмертний портрет написала художниця, народжена у Златополі, Анна Білінська.

Заприятелював в Парижі з Адамом Міцкевичом. В Парижі був в колі польських мігрантів. В кінці життя цікавився релігією, мав на думці стати монахом.

Творчість[ред.ред. код]

Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.

Богдан Залеський є засновником «української школи» в польськиій літературі і співцем «козацького романтизму». Він поклав свої історичні думи на музику українських дум. Його думи тісно повязані з Україною і характеризують його як Співця Степу.

Козацькій темі Богдан Залеський присвятив:

10 дум :

  • З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
  • Дума «Лях Сердечний»
  • «Люлі-люлі немовляті Івоні»
  • Дума про Мазепу
  • Дума про гетьмана Косинського
  • Дух степу
  • Хотинська битва
  • Степ
  • Подвійний кінець
  • Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
  • Зозулич
  • Золота дума

3 рапсодії:

2 історичні пісні:

5 поезій:

  • До Польки (Золотаренко в Варшаві)
  • Гей, гей Батьку Отамане!

1 колискову:

  • «Люлі-люлі немовляті Івоні»

2 українські народні пісні:

  • Похід
  • Виїзд без повернення

Опис Запорозької Січі Богданом Залеським[ред.ред. код]

В пояснені до думи Зозулич Залеський писав в листі Адаму Міцкевичу, що в цій думі відображена доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир з чіткими правилами. Козаки, якщо вони не знаходилися в військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам в Січ вхід був заборонений. В кінці року, під час вибору старшини міг кожний повернутися на Україну, так як кожний заслужив в походах на власну домівку і жінку. Кожний добровільно міг прийти в Січ, та занести себе в реєстрову книгу. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали в Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.

Одним з них був прадід Богдана Залеського.

Посилання[ред.ред. код]