Комітет державної безпеки СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з КДБ)
Перейти до: навігація, пошук
Комітет державної безпеки СРСР
КДБ СРСР
Комитет государственной безопасности СССР
КГБ СССР
Emblema del KGB.png
Емблема КДБ СРСР
Країна: СРСР СРСР
Рік заснування: НКВС
(1917 - 1946)рр,
КДБ УРСР як частину КДБ СРСР
(13 березня 1954 - 1991 )рр,
Реорганізація
(20 вересня 1991) р. у Служба безпеки України
Ліквідована: 3 грудня 1991 року.
Юрисдикція: Верховна Рада СРСР
Штаб-квартира: м. Москва, Будівля органів держбезпеки на Луб'янці, Будинок 1/3
Керівництво
Голова

Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР) (рос. Комитет государственной безопасности СССР, КГБ СССР)[1] — cоюзно-республіканський орган державного управління у сфері забезпечення державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, утворений 13 березня 1954 року шляхом виділення з МВС СРСР ряду управлінь, служб і відділів. У систему КДБ входили органи державної безпеки, прикордонні війська і війська урядового зв'язку, органи військової контррозвідки, навчальні заклади і науково-дослідні установи. Виконував завдання захисту комуністичного режиму СРСР від внутрішніх і зовнішніх ворогів. Здійснював функції політичної розвідки за кордоном для уряду Радянського Союзу, а також функції політичної контррозвідки на території СРСР.

У 1978 р. Ю. В. Андропов, будучи Головою КДБ, добився підвищення статусу органів ДБ і виводу з прямого підпорядкування Ради Міністрів СРСР. 20 березня 1991 року отримав статус центрального органу державного управління СРСР, очолюваним міністром СРСР. Ліквідовано 22 жовтня 1991 року[2].

Зміст

[ред.] Історія

Файл:70 years anniversary of KGB USSR.jpg
Конгрес КДБ 70 років, 1987

Діяльність НКДБ в 1940—1941, МДБ в 1943—1953 і КГБ в 1954—1991 в країнах Балтії досліджується на веб-сайті «Документи КДБ в Інтернеті»[3]. Цей веб-сайт підтримується Центром досліджень геноциду і опору мешканців Литви, Естонським фондом розслідувань проти людства і латвійським сайтом «Злочини проти людства».





[ред.] Керівники КДБ

  1. Сєров Іван Олександрович (1954 — 1958)
  2. Шелепін Олександр Миколайович (1958 — 1961)
  3. Семичасний Володимир Юхимович (1961 — 1967)
  4. Андропов Юрій Володимирович (1967 — 1982)
  5. Федорчук Віталій Васильович (1982)
  6. Чебриков Віктор Михайлович (1982 — 1988)
  7. Крючков Володимир Олександрович (1988 — 1991)
  8. Шебаршин Леонід Володимирович (1991)
  9. Бакатін Вадим Вікторович (1991)


[ред.] Символи відмінності

  • Знак «Почетного работника ВЧК-ГПУ» V годовщины» (1923 г.)

  • Знак «Почетного работника ВЧК-ГПУ» XV годовщины» (1932 г.)

  • Знак «Заслуженного работника НКВД» (1940г.)

  • Знак ВЧК-КГБ

  • Юбилейный Знак «50 лет органам ВЧК-КГБ» (1967 г.)

  • Юбилейный Знак «60 лет органам ВЧК-КГБ» (1977 г.)

  • Юбилейный Знак «70 лет органам ВЧК-КГБ» (1987 г.)

  • «Почётный Знак сотрудника безопасности» (1957 г.)

  • Юбилейный Знак «10 лет органам ВЧК-ОГПУ» (1927 г.)

  • Медаль «Отличник погранвойск» I степени. Приказ № 53 КГБ при СМ СССР от 8 апреля 1969 г

  • Медаль «Отличник погранвойск» II степени. Приказ № 53 КГБ при СМ СССР от 8 апреля 1969 г


[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

  1. ↑ До прийняття закону «О Совете Министров СССР» (5 июля 1978 г.) — Коміте́т державної безпеки при Раді Міністрів СРСР
  2. ↑ 3 грудня 1991 року Президент СРСР М. С. Горбачев підписав Закон «О реорганизации органов государственной безопасности», на підставі якого ліквідація КДБ була узаконена остаточно
  3. ↑ kgbdocuments.eu Документи КДБ в Інтернеті. (рос.), (англ.)

[ред.] Посилання

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D0%B8_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0&oldid=8718894
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами