Кавчук Іларій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларій (Ілля) Михайлович Кавчук
Народився 2 травня 1934(1934-05-02)
Ріпинці, Бучацький район, Тернопільська область, СРСР або Бучацький повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка
Помер 14 червня 2004(2004-06-14) (70 років)
Торез, Донецька область, Україна
Громадянство Польща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність шахтар
Відомий завдяки правозахисник, почесний шахтар
Знання мов польська
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудової Слави II ступеня орден Трудової Слави III ступеня медаль «За трудову доблесть» медаль «Ветеран праці» знак «Шахтарська слава» III ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни»

Іларій (Ілля) Михайлович Кавчу́к (2 травня 1934, с. Ріпинці, Бучацький повіт — 14 червня 2004, місто Чистякове (Торез), Донецька область, Україна) — радянський та український правозахисник, за фахом шахтар. Депутат Торезької (Чистяковської) міської ради депутатів трудящих (1978—1982), учасник бойових дій. Член КПРС.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іларій Кавчук народився 2 травня 1934 року в с. Ріпинці Бучацького району Тернопільської області (тоді територія Другої Речі Посполитої). Під час Другої світової війни був в'язнем концтабору в Німеччині. У 1949 році закінчив 7 класів Ріпинецької середньої школи.

Служив у лавах Радянської Армії (1952—1955), після демобілізації виїхав на Донбас. У 1975—1988 роках бригада, якою керував Іларій Кавчук, видавала на-гора рекордні обсяги понадпланового вугілля на шахті ім. Л. І. Лутугіна в місті Чистяковому.

Помер Іларій Кавчук 14 червня 2004 на 70-му році життя.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]