Казанський Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Казанський
Народження 3 (15) листопада 1858(1858-11-15)
Смерть 20 серпня 1914(1914-08-20) (55 років)
Поховання Байкове кладовище
Країна
(підданство)
 Російська імперія
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1883) і Петербурзька академія мистецтв (1889)
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Архітектурний стиль київський ренесанс, російський стиль

Мико́ла Микола́йович Каза́нський (нар. 3 (15) листопада 1858(18581115), Углич — 20 серпня 1914 року, Київ) — російський архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Микола Казанський народився 15 листопада (за старим стилем — 3 листопада) 1858 року в російському місті Угличі, в родині священика. У 1875 році Микола Казанський вступив до Московського училища живопису, ваяння та архітектури. Після закінчення курсу наук він підготував дипломний проект «Театру, що не згорає», за який у 1883 році отримав срібну медаль училища. Після закінчення училища деякий час працював у будівельному відділенні при Московській міській управі. У 1887 році вступає до Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1889 році його проект «Сільської церкві з будинком для прічта та школи» приносить йому велику срібну медаль Академії та звання «класного художника III-го ступеня».

У 1890 році Микола Казанський переїжджає до Києва. Тут у 1892 році він купує садибу з двоповерховим будинком на Подолі (вулиця Сагайдачного, 1; наразі втрачено) та одружується з Зінаїдою Юхимівною Капник — онукою іншого київського архітектора, військового інженера Івана Антонова. Деякий час був експертом з оцінки нерухомості у Київському кредитовому товаристві.

У 18961902 роках Микола Казанський обіймав посаду члена Київської міської управи, відповідального за будівну справу (може бути порівняна з сучасним статусом головного архітектора міста), йому були підпорядковані міські архітектори. Успішно виконував свої обов'язки в період інвестиційного буму кінця XIX — початку XX сторіч, протягом якого сам також звів низку будівель у дусі «київського ренесансу» та «російського стилю». Як представник муніципальної влади брав участь у зведенні Міського театру (тепер Національна опера України ім. Т.Г.Шевченка).

Переважну частину доробку М. М. Казанського становлять прибуткові будинки.

Помер Микола Казанський 20 серпня 1914 року, похований на Байковому кладовищі.

Будинки, зведені Казанським[ред. | ред. код]

Церква Покрова Пресвятої Богородиці
Вул. Велика Васильківська, 15
Вул. Велика Васильківська, 30

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Будинок житловий, 1876 р., Хорива вул. 46 [Архівовано 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // на основі матеріалу із «Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах.»

Джерела[ред. | ред. код]