Казанська церква (Луганськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Казанський собор (Луганськ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Казанської ікони Пресвятої Богородиці
Казанська церква в Луганську, до 1917
48°34′31″ пн. ш. 39°17′44″ сх. д. / 48.57528° пн. ш. 39.29556° сх. д. / 48.57528; 39.29556Координати: 48°34′31″ пн. ш. 39°17′44″ сх. д. / 48.57528° пн. ш. 39.29556° сх. д. / 48.57528; 39.29556
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаЛуганськ
Початок будівництва 1861
Кінець будівництва 1864
Зруйновано 1937
Належність Православ'я
Оригінальна назва Казанська церква
Казанська церква (Луганськ). Карта розташування: Україна
Казанська церква (Луганськ)
Казанська церква (Луганськ) (Україна)
Мапа
CMNS: Казанська церква у Вікісховищі

Церква Казанської ікони Божої Матері — колишня церква в Луганську, яка існувала на однойменній вулиці міста (нині вулиці Карла Маркса).

Історія[ред. | ред. код]

9 жовтня 1861[1] року в Департамент гірничих та соляних справ від гірничого начальника Луганського заводу Аполона Мівіюса надійшов рапорт про те, що спілка купців та міщан селища за рахунок власних коштів бажає побудувати кам'яну церкву. Будівництво храму розпочалося в тому ж році та закінчилось у 1864 році. Казанська церква була єдиним п'ятибаневим храмом в тогочасному Луганську.

В 1909 році за рішенням міської думи було виділено 500 рублів[1][2] на будівництво дзвіниці. Почесний громадянин міста Іван Пивоваров виділив кошти для відливу дзвонів.

1935 року церква була закрита більшовицьким режимом. 6 листопада напередодні річниці Жовтневої революції з неї були зняті хрести і встановлені червоні прапори. 1937 року храм зруйнували. Однак 1942 року Казанська православна громада відродилась і пристосувала під молитовню приватний будинок. 1961 року парафію знову закрили.[3]

Опис[ред. | ред. код]

За даними клірової відомості за 1916 рік[4] собор являв собою кам'яну споруду, криту залізом. При храмі протягом 19091910 років було збудовано кам'яну триярусну дзвіницю також криту залізом. Собор мав три престоли: перший — в ім'я ікони Казанської Божої Матері, другий — в ім'я князя Олександра Невського, третій — в ім'я святих апостолів Архипа та Филимона.

Храм мав також садибну ділянку площею понад 1200 м², на якій було розміщено два будинки, де жили священослужителі. При храмі діяла церковна бібліотека, що складалася з 240 томів, та церковнопарафіяльна школа, в якій навчалося близько 130 дітей (на 1916 рік)[4].

Відбудова[ред. | ред. код]

У 1990 році поблизу місця, де розташовувався собор, було побудовано будинок для тимчасового приміщення церкви Казанської ікони Божої Матері[5].

Попри те, що церкву було підірвано, залишився фундамент споруди. Цей факт сприяє бажанню Луганської єпархії відбудувати церкву.

У 2007 році митрополит Луганський і Алчевський Іоанникій урочисто освятив місце майбутнього будівництва собору. За рік ініціативу щодо спорудження церкви взяло на себе обласне управління внутрішніх справ, проте будівельні роботи так і не розпочались.

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Православные и инославные святыни [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Культові споруди Луганська (к. XVIII — 30-і р. XX ст.). [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  3. Форостюк О. Луганщина релігійна. — Луганськ: Світлиця, 2004. — С.91.
  4. а б Православные святыни Луганска[недоступне посилання з червня 2019]
  5. В Луганске отстроят Казанский собор [Архівовано 3 вересня 2013 у WebCite](рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.