Казахська Радянська Соціалістична Республіка
| Казахська Радянська Соціалістична Республіка Қазақ Советтік Социалистік Республикасы |
||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| КазРСР | ||||||
|
||||||
 |
||||||
| Столиця | Алма-Ата | |||||
| Офіційна мова | казахська, російська | |||||
| Дата створення В СРСР: — з — по |
5 грудня 1936 30 грудня 1922, як Киргизька АССР 16 грудня 1991 року |
|||||
| Площа — загальна — води (%) |
2.717 тыс. км² 2-а в СССР {{{води}}} |
|||||
| Населення | 16 711 тыс. чел. 4-а в СССР |
|||||
| Валюта | карбованець | |||||
| Гімн | Гімн Казахської РСР | |||||
Казахська Радянська Соціалістична Республіка — одна з республік СРСР. Зараз незалежний Казахстан.
Зміст |
[ред.] Історія
Лідери Алаш-Орди спочатку виступали проти більшовиків під час Громадянської війни (1918—1921). Пізніше казахські націоналісти досягли компромісу з більшовиками[Джерело?], отримавши гарантії збереження Казахської автономії. У 1920 р. територія Казахстану була проголошена автономною соціалістичною республікою. Казахська національна еліта, що складалася переважно з лідерів Алаш-Орди, увійшла до складу місцевих органів влади[Джерело?].
На початку 1920-х років країна пережила жахливий голод, який забрав життя від 1 до 3 мільйонів казахів.
26 серпня 1920 ВЦВК та Раднарком РРФСР прийняли декрет «Про утворення Автономної Киргизької Соціалістичної Радянської Республіки» у складі РРСФР зі столицею у м. Оренбург до якої увійшли території Акмолинської, Семипалатинської, Тургайської, Уральської областей, а також населені казахами частини Закаспійської області та Астраханської і Оренбурзької губерній [1]. У грудні 1922 р. був заснований СРСР. Казахстан був включений до нього як Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка (АСРР).
Ця назва залишалася за республікою до 1925 р., перш ніж вона була перейменована в Казакську АСРР. У квітні 1925 року рішенням 5-го Всеказакського з'їзду Рад Киргизька АСРР була перейменована на Казакську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку [2]. Столиця була переведена із Оренбурга до Кзил-Орди, що залишалась адміністративним центром Казакської АСРР у 1925—1928 роках. Потім столиця була переведена до м. Алма-Ата. [3] У 1936 р. Казахська АРСР була перетворена в Радянську Соціалістичну Республіку (РСР) у складі Радянського Союзу.
У 1928 р. радянська влада відсторонила усіх казахських лідерів від управління у місцевих органах влади. Була запущена програма колективізації сільського господарства, що передбачала конфіскацію майна і об'єднання всіх орних земель у колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи). Казахська культура і спосіб життя були фактично зруйновані в результаті державної програми насильницького розселення казахів.
У 1950-х роках Микита Хрущов почав здійснювати державну кампанію з освоєння цілинних земель, метою якої була культивація просторих земельних площ північного Казахстану і південно-західного Сибіру. Незважаючи на загальний провал програми, її результатом стало швидке перетворення північних пасовищних рівнин Казахської республіки на сільськогосподарські угіддя, спеціалізовані на пшениці та інших зернових культурах. Також у 1950-х рр. в східній і центральній частині Казахської РСР був заснований космічний центр — Космодром Байконур. Крім того, створювалися полігони для ядерних випробувань поблизу м. Семипалатинськ (зараз Семей) на сході і величезні промислові зони на півночі та сході республіки.
У 1986 р. першим секретарем Комуністичної партії Казахстану був призначений росіянин Геннадій Колбін. Це викликало бурю протестів тисяч казахстанців в Алмати, які виступали проти зміщення з посади Дінмухамеда Кунаєва, керівника республіки з 1960-х років. Дані про точну кількість людей, загиблих під час заколоту 16 грудня 1986 року, коли тисячі молодих людей (переважно студентів) вийшли з протестом на центральну площу Алмати, досі не відомі.
У 1989 р. Колбіна було переведено до Москви і на посаду першого секретаря Компартії Казахстану було призначено Нурсултана Назарбаєва. У березні 1990 р. Верховна Рада Казахської РСР (законодавчий орган республіки) обрала Назарбаєва на посаду першого президента Казахської республіки. У грудні 1991 р. Назарбаєв здобув беззаперечну перемогу на перших демократичних президентських виборах республіки, набравши 95 відсотків голосів. Незалежність Казахстану була проголошена трохи пізніше у тому ж місяці, незадовго до розпаду СРСР.
[ред.] Голод 1932—1933 рокiв
Голод 1932—1933 років — голод в сільських районах КазССР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1,5 млн осiб).
[ред.] Дивись також
[ред.] Виноски
- ↑ Казахская Советская Социалистическая Республика. V. Исторический очерк. — В кн.: Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. Т. 11. С. 152.
- ↑ Казакская Автономная Социалистическая Советская Республика.— Стаття у кн.: Малая Советская Энциклопедия. Том третий. Дрофы—Ковалик. М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 607—615.
- ↑ Малая Советская Энциклопедия. Том третий. Дрофы—Ковалик. М.: Акционерное об-во «Советская Энциклопедия», 1929.— С. 814-815.
|
|||||||
