Казахська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Казахська абетка — абетка казахської мови. Для казахської мови використовують такі алфавітні системи:

Офіційні абетки[ред.ред. код]

Кирилиця[ред.ред. код]

Казахська кирилична абетка — абетка казахської мови, що використовується у Казахстані та Монголії. Вона була розроблена вченим-тюркологом Сарсеном Аманжоловичом Аманжоловим і прийнята 1940 року.

Складається з 42 букв: 33 букви, що є присутні у російській абетці і 7 спеціальних казахських кириличних букв Ә, Ғ, Қ, Ң, Ө, Ұ (До 1957 замість цієї букви використовували Ӯӯ), Ү, Һ, І. Спочатку ці казахські букви ставилися у кінець алфавіту, але згодом їх розташували після співзвучних букв російської абетки.

Букви В, Ё (з 1957), ф, Х, Һ, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э в суто казахських словах не використовуються. Букви Ё, Ц, Ч, Щ, Ъ, Ь, Э використовуються лише у запозиченх або частково запозичених з російської мови словах і пишуться відповідно до російської орфографії. Літера Х у розмовній мові вимовляється як українське К. Літера Е спочатку слова вимовляється як дифтонг [ʲe]. Э завжди вимовляється як українське Е. Літера О спочатку слова може вимовлятися як дифтонг [ʷo]. Букви І і Ы звучать наближено до старослов'янських Ь и Ъ (до падіння редукованих). Літера И звучить як псевдодифтонги ЫЙ, ІЙ. Літера У позначає нескладовий звук (подібно до білоруської Ў), а також псевдодифтонги ҰУ, ҮУ, ЫУ, ІУ.

Такі букви позначають пари голосних переднього і заднього ряду (що відповідно називаються «м'ягкі» та «вузькі» і «тверді» або «широкі»):

В арабо-персидських запозиченнях є також протиставлення Ә — А.

Оскільки наголос у казахській мові завжди стоїть на останньому складі, то на письмі він узагалі не відображається.

Кодування[ред.ред. код]

Набір казахського тексту на клавіатурі до недавнього часу (до поширення операційних систем і текстових редакторів з підтримкою юнікоду) був досить громіздким через проблеми з 8-бітним кодуванням, що не підтримувалися на рівні системи і відсутності стандартних комп'ютерних шрифтів. У зв'зку з цим було запропоновано більше, ніж 20 різних варіантів[1] кодування казахської кирилиці.

Були прийняті відповідні державні стандарти 8-бітних (однобайтових) кодувань: СТ РК 920-91 для DOS (модифікації однобайтової кодової сторінки CP866) і СТ РК 1048–2002 для Microsoft Windows (модифікація однобайтової кодової сторінки CP1251). Останній стандарт був затверджений лише 2002 року, і, звісно, з запізненням. Деякі інтернет-ресурси, зокрема державне інформаційне агентство «ҚазАқпарат» використовували до недавнього часу кодування цього стандарту. Тепере повсюдно використовується кодування UTF-8.

Розкладка клавіатури[ред.ред. код]

Стандартна казахська розкладка клавіатури

Казахська клавіатурна розкладка була створена на основі російської машинописної розкладки і затверджена стандартом РСТ КазССР 903-90. Вона постачається з операційними системами, що підтримують юнікод: Windows NT з версії 5.0 та GNU/Linux.

Специфічні казахські букви розташовані на місці основного цифрового діапазону. Для вводу цифр і символів /, *, -, + використовується допоміжна цифрова клавіатура. Внаслідок цього у стандартній розкладці не знайшлося місця для ряду поширених небуквенних символів, а також літери Ё — для її набору використовують російську розкладку клавіатури.

Арабиця[ред.ред. код]

Арабська абетка містить 29 і один знак (ٴ) — тобто «верхня хамза», що використовується на початку слова (крім слів, які починаються з Г і К, які сполучаються лише з «м'ягкими голосними») для позначення «м'ягких» (вузьких) голосних у всьому слові (явище сингармонізму у тюркських мовах). Напрямок письма справа наліво.

Почав використовуватися на території Казахстану для запису тюркських тестів з 10 століття в період правління Караханідів.

Довший час це письмо залишалося консонантним, тобто таким, що записує лише приголосні звуки. У 1924 році була реформована з ціллю правильної передачі казахських голосних і урахуванням казахської фонетики. Проект був розроблений Ахметом Байтурсиновим, і був ним ним названий «Төте жазу» — ясна писемність (нова орфографія). У 1929 році замінений латиницею яналіф.

В наш час використовується казахами (а також з деякими національними відмінностями уйгурами та киргизами) у Китаї, Афганістані, Ірані, Пакистані та інших країнах Ближнього сходу, які використовують арабську графіку.

Таблиця форм казахської арабиці

Історичні абетки[ред.ред. код]

Абетки доказахського часу[ред.ред. код]

Іссиська писемність[ред.ред. код]

Іссиська писемність представлена декількома пам'ятками, з яких найдавніша - напис на срібній чаші із кургана Іссик (звідси і назва), в якому була похована Золота людина. Ця писемність ще не є дешифрованою.

Руниця[ред.ред. код]

Слово Тенгрі, написане орхонською писемністю

Орхоно-єнісейська абетка, що інколи називають рунічною через подібність із германськими рунами (деякі руни збігаються, маючи подібне фонетичне значення), використовувалася на території Казахстану у V—X століттях тюркськими племенами, що згодом врешті ввійшли у казахський етнос. До часу монголського 12 століття "руниця" була витіснена арабицею.

Євреєця[ред.ред. код]

Абетки казахського часу[ред.ред. код]

Порівняння кириличної і арабської абеток[ред.ред. код]

Порівняльна таблиця абеток
Кирилиця Місіонерська
кирилиця
Латиниця
Яналіф
Латиниця
піниінь
Транскрипція
МФА
Аa Аa Aa Аa /a/
Әә Аa Əə Əə /æ/
Бб Бб Bb /b/
Вв Уу Vv Vv /v/
Гг Гг Gg Gg /ɡ/
Ғғ Гг Ƣƣ Ƣƣ /ɣ/
Дд Дд Dd Dd /d/
Ее Ее Ее Êê /e/, /je/
Ёё Йо йо /jo/, /jø/
Жж Жж Çç Jj /ʒ/
Зз Зз Zz Zz /z/
Ии Ии Yy /ɯj/, /ɪj/
Йй Йй Jj Yy /j/
Кк Кк Kk Kk /k/
Ққ Кк Qq Ⱪⱪ /q/
Лл Лл Ll /l/
Мм Мм Mm Mm /m/
Нн Нн Nn Nn /n/
Ңң Ҥҥ Ŋŋ Ng ng /ŋ/
Оо Оо Оо Oo /o/, /o/
Өө Ӧӧ Ɵɵ Ɵɵ /ø/
Пп Пп Pp Pp /p/
Рр Рр Rr Rr /r/
Сс Сс Ss Ss /s/
Тт Тт Тт Tt /t/
Уу Уу Vv Ww /w, /ɤw/, /yw/, /ɯw/, /ɪw/
Ұұ Уу Uu Uu /ɤ/
Үү Ӱӱ Yy Üü /y/
Фф Ff Ff /f/
Хх Хх Hh Hh /x/
Һһ Хх Ⱨⱨ /h/
Цц Тс тс /ʦ/
Чч Тш тш Qq /ʧ/
Шш Шш Cc Xx /ʃ/
Щщ Шш шш /ʃʃ/
Ъъ
Ыы Ыы Ƅƅ Ee /ɯ/
Іі Ии Ii Ii /ɪ/
Ьь
Ээ Ее /e/
Юю Йу йу /jɤ/, /jy/
Яя Йа йа /ja, /jæ/

Системи траслітерацій[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тернистий шлях комп'ютерних кодувань казахської мови або як недобре порушувати стандарт
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.