Казимир Пулавський
Казимир Пулавський (пол. Kazimierz Pułaski) – учасник боротьби за свободу двох народів – польського та американського, генерал континентальної армії під час війни за незалежність США.
Біографія [ред.]
Походив з польського шляхетського герба Слєповрон. У 19 років Пулавський вступив на військову службу. Разом з батьком він став одним з ініціаторів Барської конфедерації. Під час оборони Ченстохова в 1770-1771 роках Пулавський проявив себе талановитим полководцем і прославився на всю Європу. Однак у 1772 році, після поразки конфедератів, він змушений був тікати спочатку в Туреччину, а потім до Франції.
В кінці 1775 року Пулавський зустрівся в Парижі з Бенджаміном Франкліном і Сайласом Діном, які умовили його допомогти американцям у їхній війні за незалежність від Великобританії.
Франклін дав Пулавськму рекомендаційний лист, в якому підносив його відому на всю Європу відвагу при захисті свободи своєї країни. З цим листом за фінансової допомоги Діна Казимир Пулавський прибув в липні 1777 року в Америку. Він приєднався до військ Джорджа Вашингтона незадовго до битви при Брендівайне (11 вересня 1777 року). Пулавський справив гарне враження на Вашингтона, був призначений бригадним генералом, командувачем кіннотою. Кавалерія під його початком, яку незабаром стали називати Легіоном Пулавського, брала участь в битві при Джермантауне в жовтні 1777 року.
9 жовтня 1779 Пулавський повів Легіон в наступ під Саваною в Джорджії. Під час атаки Пулавський був поранений в поперек і помер через два дні. Хоча Пулавський під час війни за незалежність США зазнав більше поразок, ніж здобув перемог, і не зміг прищепити американцям свої ідеї щодо організації кавалерії, закладені ним принципи з часом прижилися в американській армії. Оскільки він був першим командувачем кінними частинами армії США, його називають «Батьком американської кавалерії». У 2009 році американський конгрес присвоїв йому звання почесного громадянина США.
