Казимир Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Казимир Семенович
Казімер Семяновіч
Kazimier Siemianovič. Казімер Семяновіч.jpg
Казимир Семенович
Народився приблизно 1600 рік
Помер після 1651 року
Діяльність військовий інженер, артилерист
Відомий Вважається винахідником ідеї багатоступеневих ракет
Alma mater Віленська академія (?)
Звання генерал-лейтенант артилерії
Термін перед відставкою у 1648 році
Рід Семеновичі
POL COA Ostoja średniowieczna.svg
Герб «Астоя» (?)

Казимир Семенович (біл. Казімер (Казімір) Семяновіч, лат. Casimiri Siemienowicz) (біля 1600 року — після 1651 року) — інженер і теоретик артилерії з Великого Князівства Литовського. Припускається, що Семенович першим запропонував ідею багатоступеневої ракети.[1] Його книжка «Велике мистецтво артилерії» (Амстердам, 1650) витримала кілька перевидань, а також була перекладена французькою (1651), німецькою (1676), англійською (1729) і, ймовірно, голандською (1729) мовами.

Біографія[ред.ред. код]

Про життя й походження Семеновича відомо вельми мало. Де-які данні про особу Семеновича можна дістати з його книжки. Крім того, історики мають певні документи з архівів Речі Посполитої, які характеризують службу Семеновича у армії Царства Польського на проміжку приблизно двох років.[2]

Народився Семенович приблизно 1600 року. Місце його народження й етнічна приналежність є темою сперечань поміж білоруськими й літовськими істориками. Крім того, польська історіографія говорить про нього як про польського діяча, підкреслючи його приналежність до полонізованої шляхти.[3] За білоруською версією, Семенович народився біля Дубровно на Вітебщині у сім'ї дрібних руських князів Семеновичів, які володіли невеликими територіями у цій частині білорського Підніпров'я у 14-17 ст.[4][5][6][7] Де-котрі приклади лексики самого Семеновича підтверджують таку думку.[5]

За літовською версією Семенович народився біля Росенів (тепер Расейняй) у Жемайтії[8][9] в бідній шляхетній сім'ї гербу «Астоя»[3] Однак, не відомі записи про сім'ї з призвищем Семенович, які б мали право на герб Астоя і, можливо, Семенович просто придбав право надрукувати герб у своїй книзі, щоб посприяти її популярності. Сам він писав про своє місце у шляхетській ієрархії доволі невиразно.[5] Сам себе Семенович називав «літвин», однак це слово можно розглядати як політонім, а не етнонім, і тому у білоруській історіографії вважається, що Семенович мав на увазі своє громадянство ВКЛ, а не етнічне походження.[5]

Вважається, що Семенович навчався у Віленській академії. Брав участь у Смоленській війні (1632–1634) у складі армії Речі Посполитої, а також в облозі московитської фортеці Білої (квітень-травень 1634 року), яка не мала значного успіху.

Починаючи з 1634 року життя Семиновича можна прослідкувати за документальними свідченнями, що збереглися. В цей час він був посланий за кордон, у Голандію, для вдосконалення своїх знань з артилерії. Там служив у армії Фрідриха-Генриха Оранського, багато подорожував Голандією, брав участь у іспано-голандській війні, що у голандців дістала назви Вісімдесятирічна війна, брав участь в облозі різних міст. У Нідерландах отримав можливість познайомитися з багатою європейською літературою про артилерію, піротехніку, з книжками з історії кльтури.

Після повернення до Речі Посполитої, брав участь у Охматівській битві війська Речі Посполитої з татарами 30 січня 1644 року, де був свідком дії татарських феєрверків. 1646–1649 років був комендантом варшавського цейхгауза, інженером коронної артилерії (1646). 1648 року отримав посаду заступника начальника артилерії Королівства Польського і разом з 12 гарматниками виїжджав на війну Польщі з Україною. Після поразки польського війська під Пілявцями вийшов у відставку у званні генерал-лейтенанта артилерії. У 1649 році поїхав в Голандію, де завершив роботу над своєю книжкою й видав її.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 75. Хто вынайшаў шматступеневую ракету? // 150 пытанняў і адказаў з гісторыі Беларусі / Уклад. Іван Саверчанка, Зьміцер Санько. — Вільня: Наша Будучыня, 2002.— 238 с. ISBN 9986-9229-6-1.
  2. Бельский А. М. «Artis magnae artilleriae» Казимира Семеновича // Фізіка: праблемы выкладання. — 1998. — № 1. — С. 100–110.
  3. а б Tadeusz Nowak «Kazimierz Siemienowicz, ca.1600-ca.1651», MON Press, Warsaw 1969, p.182.
  4. Цярохін С. Ф. Трактат аб артылерыі // «Помнікі гісторыі і культуры Беларусі» № 3, 1973.
  5. а б в г А.Бельскі, М. Ткачоў, «Вялікае майстэрства артылерыі» — Менск: Навука і тэхніка, 1992. ISBN 5-343-00881-X з академічної серії «Нашы славутыя землякі».
  6. Семяновіч Казімір // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 286.
  7. Беларуская энцыклапедыя. Т.14.
  8. Encyclopedia Lituanica. Boston, 1970–1978, Vol.5 p.147.
  9. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. 1983 T.1 p.166.