Казимир Фелікс Бадені
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казімі́р Фелікс Баде́ні (пол. Kazimierz Feliks Badeni) (*14 жовтня 1846 — †9 липня 1909) — шляхтич з роду Бадені, граф, австрійський державний діяч, польський поміщик, володів у Галичині 10 600 га землі.
Свою кар'єру почав депутатом галицького сейму.
У 1888—1895 роках Бадені — намісник Галичини.
В 1895—1897 роках — прем'єр Австро-Угорщини і міністр внутрішніх справ. Бадені був противником революцій і національно-визвольного руху.
В 1890 році Бадені уклав угоду з Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком та іншими народовцями (так звана «нова ера») з метою стабілізувати українсько-польські відносини в краї ціною незначних поступок українцям, пообіцявши їм за підтримку урядової політики кілька депутатських місць у парламенті, дозвіл па викладання української мови в школах та інше.
Маску «друга» українського народу Бадені скинув у 1897 році, коли за його наказом військо і поліція силою зброї розганяли мітинги і демонстрації проти реакційного виборчого закону, який позбавляв більшість трудящих виборчих прав. В 1897 році під час виборів у Галичині 10 чоловік було вбито, 19 тяжко поранено, 769 арештовано. Ці криваві вибори увійшли в історію під назвою «баденівських», коли з 63 послів від Галичини було обрано лише 3-х українців. Через протидію властей не був обраний на Збаражчині послом австрійського парламенту Іван Франко. Того ж року Бадені пішов у відставку і залишив політичну арену.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Українська радянська енциклопедія
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль, видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», том 1, 2004.
