Казимир IV Ягеллончик
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казимир IV Ягеллончик (пол. Kazimierz IV Jagielloczyk) (30 листопада 1427 — 7 червня 1492) — Великий князь Литовський (з 1440) і король Польщі (з 1447).
Народився у м. Кракові. Син Ягайла і руської княжни Софії Гольшанської.
В 1447 Казимир IV Ягеллончик, намагаючись зміцнити королівську владу шляхом послаблення політичної ролі магнатів, видав загальноземський привілей, який значно розширював права шляхти, у тім числі української (Нешавські статути 1454). Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії українських земель. У 1452 скасував Волинське, а в 1470 (фактично — 1471) — Київське князівство і перетворив їх на литовські провінції. За правління Казимира IV Ягеллончика зусиллями київського князя Семена Олельковича (див. Олельковичі) та митрополита Григорія II Болгариновича був здійснений остаточний поділ Київської митрополії (з осідком у Москві) на Київську (з осідком у Києві; охоплювала 10 українсько-білоруських єпархій та існувала до 1686) та Московську (з 1589 — патріархія). За Казимира IV Ягеллончика було укладено в 1468 збірник тогочасних законів — Судебник великого князя Казимира. У 1454-1466 завоював Східне Помор'я з Гданськом, володіння Тевтонського Ордену, та поставив у васальну залежність Східну Прусію з її столицею Кенігсбергом (суч. Калінінград, Росія). Казимир IV Ягеллончик, проводячи активну зовнішню політику, домігся утвердження свого сина Владислава на чеському (1471) та угорському (1490) престолах. У 1481 Казимир IV Ягеллончик викрив спробу підготовки повстання проти його влади з боку українських князів М. Олельковича, І. Гольшанського та Ф. Більського. Війська Казимира IV Ягеллончика жорстоко придушили повстання Мухи 1490-92.
[ред.] Сім'я
Казимир був одружений на Елжбеті, доньці імператора Священної римської імперії Альбрехта II. Вони мали шістьох синів:
- Володислав II Ягеллончик (1456-1516), король Чехії і Угорщини;
- Казимир Святий (1458-1484), намісник отця в Литві, помер молодим в 1484, канонізований;
- Ян I Ольбрахт (1459-1501), успадковував отцеві як король Польщі;
- Александр Ягеллончик (1461-1506), успадковував отцеві як великий князь литовський, після смерті Яна Ольбрахта також король Польщі;
- Сигізмунд I Старий (1467-1548), після смерті Александра став королем Польщі і великим князем литовським.
- Фридерик Ягеллончик (1468-1503), єпископ краківський і пізніше єпископ і архієпископ гнезнінський
Казимир і Елжбета також мали сімох дочок:
- Ядвіга Ягеллонка (1457-1502), дружина Георга Багатого, баварського князя
- Софія Ягеллонка (1464-1512), дружина Фрідріха Гогенцоллерна, бранденбурзького курфюрста
- Елжбета (1465-1466)
- Елжбета II (1472-1480)
- Анна Ягеллонка (1476-1503), дружина Богуслава X Великого, поморського князя
- Варвара Ягеллонка (1478-1534)
- Елжбета III (1483-1517)
| Казимир IV Ягеллончик Ягеллони Побічна гілка Гедиміновичів Народився: 30 листопада 1427 Помер: 7 червня 1492 |
||
|---|---|---|
| Попередник: Сигізмунд Кейстутович |
Великий князь Литовський 1440 - 1492 |
Наступник: Александр Ягеллончик |
| Попередник: Володислав III Варненьчик |
король Польщі 1447 - 1492 |
Наступник: Ян I Ольбрахт |
| Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|

