Казим'єрас Буґа
Бу́ґа Казим'єрас (лит. Kazimieras Būga; 6 листопада 1879, с. Пажєге, нині Зарасайського району, Литва — 2 грудня 1924, Кьоніґсберґ, похований у Каунасі) — литовський мовознавець, лексиколог, лексикограф.
Біографія [ред.]
Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1912). Працював приват-доцентом (від 1916), професор (1918—1919) Пермського університету; професор Томського (1919—20) та Литовського (від 1922) університетів. Засновник балтистики в Литві, фундатор історико-етимологічних та ономастичних досліджень литовської мови, зачинатель 20-томного академічного словника литовської мови, завершеного 2002. Буґа визначив походження цілої низки українських слів, як спільних із балтійськими мовами, так і запозичених із них. Встановлюючи шляхи та час проникнення останніх до української мови, найдавніші з них датував періодом до 10 століття. Висунув теорію про перенесення географічних назв (річок і населених пунктів) з українського Надприп’яття до литовського Наднімання. У Пермі Буґа був колегою Л. Булаховського і до кінця життя листувався з ним (у бібліотеці Вільнюського університету зберігаються 22 листи українського вченого до Буґа). У Вільнюсі 1958—1962 видано тритомник “Rinktiniai raótai” (“Вибрані праці”) Буґа з докладними “Rodyklås” (“Покажчики”) до них. До дня народження Буґа з кінця 90-х рр. щодругий рік проводяться у Вільнюському університеті міжнародні наукові конференції “Етимологія і ономастика”.
Література [ред.]
- А. П. Непокупний Енциклопедія сучасної України. — Т. 3. — Київ, 2004., стор. 515
 |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
|
