Казки Гофмана

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Опера
Казки Гофмана
фр. Les contes d'Hoffmann'
Les contes d'Hoffmann by S. Sudeykin 01.jpg
Декорації до опери «Казки Гофмана»
Композитор Жак Оффенбах
Автор(и)
лібрето
Ж. Барб'є
Перша постановка 1881
Місце першої постановки Opéra Comique

Казки Гофмана (фр. Les contes d'Hoffmann) — остання опера французького композитора Жака Оффенбаха. Все своє творче життя Жак Оффенбах мріяв створити «серйозний твір», проте, знаходячись у полоні бажаючої розваг мінливої паризької публіки, був вимушений писати затребувані водевілі, музичні комедії, оперети. За іронією долі створити свій шедевр — єдину оперу «Казки Гофмана» Оффенбах зміг лише наприкінці життя, принижений, ображений, майже забутий легковажною столицею Франції.

Прем'єра «Казок Гофмана» відбулася вже після смерті композитора, 10 лютого 1881 року в Паризькому театрі Opéra Comique.

Історія створення[ред.ред. код]

Народження опери супроводжувалось безкінечними авторськими переробками номерів, перестановкою фрагментів і цілих актів. Опера була закінчена Е. Гіро; аутентичного її рукопису не існує, а партитури перших вистав, які могли б внести ясність, знищені під час пожеж у 1881 році в «Рінгтеатр» у Відні та у 1887 році в «Opéra Comique» у Парижі.

Структура[ред.ред. код]

Структура оперної дії «Казок Гофмана» має низку специфічних особливостей. Розвиток дії, джерелом якого стає конфлікт між руйнівними силами зла і творчими силами кохання, здійснюється через контрастне співставлення завершених картин-дій. Сцена рауту в І акті змінюється похмурим, тривожно-містичним ІІ актом, який, в свою чергу, яскраво контрастує з буйством оргії в палаццо куртизанки у ІІІ акті. В опері поєднуються принципи наскрізної побудови і номерної структури, розвинута система лейтмотивів відсутня.

Персонажі[ред.ред. код]

Головний герой опери «Казки Гофмана» — Гофман, романтичний митець, який шукає втілення своєї мрії про ідеальне кохання та три жіночих персонажі — Олімпія, Антонія та Джульєтта, які являють собою контрастні фігури. Кожна з них яскрава особистість і певний тип жінки. Антонія — донька радника Креспеля, юна дівчина, обдарована співачка. Проте саме талант стає причиною її смерті. Антонія, фактично, єдина з трьох героїнь, достойна кохання Гофмана. Лише вона має дійсно творчу натуру, багатий внутрішній світ, лише в ній він не розчаровується. Взаємини героїв особливі, вони скріплені глибинною спорідненістю душ. Тому разом зі смертю Антонії життя для митця втрачає значення, і він легко віддає його у владу розпусти.

Джульєтта — венеціанська куртизанка, жінка властолюбна, приваблива і надзвичайно ефектна. Джульєтта власниця палацу розваг, куди в пошуках забуття навідується Гофман. Через її надмірну любов до золота та блиск коштовностей нею володіє чарівник Дапертутто, якому вона продала власну душу.

Олімпія — лялька, зібрана двома шарлатанами: фізиком Спаланцані та оптиком Коппеліусом з метою продажі за 500 дукатів. Олімпія в прямому розумінні слова — ілюзія.

Література[ред.ред. код]

  • Адорно Т. Рассказы Гофмана в мотивах Оффенбаха. //Адорно Т. Избранное: Социология музыки. – М.-СПб., 1999. – С. 228–230.
  • Сорокина И. Голубой цветок Жака Оффенбаха: Об опере «Сказки Гофмана» // Музыкальная жизнь. – 1989. – № 6. – С. 19–21.
музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.