Казки греків Приазов'я
Казки є переважаючим жанром у фольклорі етнічних греків Приазов'я.
Особливості[ред. | ред. код]
Грецькі казки побудовані за традиційними казковими канонами. У них у порівнянні з українськими майже нема картин природи та побуту. Характерні оригінальні зачини (початок) і кінцівки. Зустрічається подібність сюжетів, народних уявлень і персонажів у казках греків та інших народів Приазов'я. Характерними є числа 3 і 40. Спостерігаються елементи міфологічної свідомості. Вживаються конкретні географічні назви. Текст казок насичений діалогами, прямою мовою. Мова здебільшого римована.
Виділяються такі різновиди казок, як чарівні, про тварин, соціально-побутові, новелістичні. Зустрічаються також прислів'я, приказки. У деяких прислів'ях, приказках зустрічаються слова давньогрецького походження. Іноді зустрічаються елементи язичницьких вірувань та українського фольклору.
Систематизація[ред. | ред. код]
Збором казок греків Приазов'я та їх публікацією займалися лінгвіст Т. М. Чернишова та румейська поетеса і етнограф О. Н. Петренко-Ксенофонтова. Остання також уклала (разом із казкарем Пантелієм Ксенофонтовим) збірку «Казки Сартани», яка, на жаль, не була опублікована.
Л. Н. Кир'яков є співупорядником збірки «Казки греків Приазов'я», яка була перекладена А. Андреєвою на українську мову, і відтак доступна широкому загалу (видання двомовне).
Література[ред. | ред. код]
- Ольга Гулая. Греки Північного Приазов'я: історичний аспект дослідження фольклорної та жанрової традиції у ХХ столітті // Схід (журнал), 2004.