Каламар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каламарі в Музеї книги на території Луцької фортеці
Козацький похідний каламар, Україна, XVXVII ст.ст..

Калама́р (лат. calamarius), можливо від "калам" (араб. ‎ الكلام‎‎ — слово) — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил (звідси інша назва — чорнильниця, порівн. рос. Чернильница) і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.

Етимологія слова «каламар» і його сучасне вживання[ред.ред. код]

Слово «каламар» є історичним — ще в добу Середньовіччя запозичено українською мовою за посередництва польської (пол. kałamarz) з латини — calamarius, в якій означає шкатулку для письмового приладдя, і яке, в свою чергу, походить від грецького слова каламос (грец. κάλαμος) «тростина», оскільки в давнину саме палички з тростини використовувались для письма.

Особливого поширення на українських землях слово «каламар» (як і предмет, яке воно означає) набуло в часи Запорізької Січі; ним же послуговувались в стінах (від часу утворення) Києво-Могилянської академії.

За часів СРСР слово «каламар» вважалось архаїзмом та історичним терміном, поширення набуло синонімічне «чорнильниця» (лексично близьке до російського відповідника) — зокрема, так називали шкільне письменницьке приладдя, що в школах використовували для письма подеколи аж до 1980-х рр..

У сучасному українському слововживанні слово каламар вживають як для означення чорнильниці, так і глузливо — будь-якої пляшечки (чи слоїка), особливо, коли її призначення не зовсім ясне; а подеколи — «каламаром» називають дрібного канцеляриста, службовця тощо.

Козацькі каламарі[ред.ред. код]

У козацьких канцеляріях чорнильниці-каламарі мали найрізноманітніші форми й були, як правило, мистецькими витворами народних умільців. Виготовлялися вони з металу (бронза, срібло), скла або кераміки.

Козацькі каламарі були стаціонарними і похідними. Серед перших — комбінації з кількох з'єднаних невеликих посудин для чорнила різного кольору зі спільною кришечкою. Серед других — посудини зі звуженим горлечком і вушками для підв'язування до пояса та комбінації з футляра для пер і спеціальні відділення для чорнильниці. Щоб чорнило не виливалося й не висохло, каламар мав кришечку або затичку.

Козацький каламар вважався одним із козацьких клейнодів, символом влади військового писаря (зокрема, Генерального писаря), що під час ради займав місце поряд з іншими старшинами.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Чабаненко В.А. КАЛАМА́Р, каламар козацький. // Енциклопедія історії України. Том 4. Ка—Ком., К.: «Наукова думка», 2007, стор. 27
  • Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. Том 1., Лв., 1990