Калантаївка
| село Калантаївка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Громада | Роздільнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140130200071050 |
| Облікова картка | Калантаївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1856 |
| Перша згадка | 1856 (168 років) |
| Населення | ▼708 (01.01.2018)[1] |
| Площа | 1,563 км² |
| Густота населення | 317,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67464 |
| Телефонний код | +380 4853 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°43′18″ пн. ш. 30°16′59″ сх. д. / 46.72167° пн. ш. 30.28306° сх. д.Координати: 46°43′18″ пн. ш. 30°16′59″ сх. д. / 46.72167° пн. ш. 30.28306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
83 м |
| Найближча залізнична станція | Єреміївка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
| Карта | |
  Калантаївка | |
 Калантаївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Каланта́ївка (у минулому — Колонтаївка, Донцова, Донцовка) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 708 осіб. Відстань до районного центру та центру громади шосейним шляхом — 26 км, залізницею — 22 км.
Повз Калантаївку проходить автошлях обласного значення О160506 (ст. Вигода - Роздільна).
Історія[ред. | ред. код]
У 1856 році в поселенні Донцовка (Калантаївка) статського радника Дубецького було 30 дворів[2].
У 1887 році в присілку Колонтаївка (Донцове) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 47 чоловік та 43 жінки[3].
В 1896 році в присілку та на станції Калантаївка (Донцова) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 62 двори, у яких мешкало 379 людей (193 чоловіка і 186 жінок)[4].
На 1916 рік в присілку Колонтаївка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 360 чоловік (162 чоловіка і 198 жінок)[5].
Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Ново-Дмитрівської сільської ради[6].
На 1 травня 1973 року в Калантаївці знаходився господарський центр колгоспу імені Кірова[7].
З 18 жовтня 2019 року село стало центром Калантаївської сільської ради[8].
У рамках декомунізації у селі була перейменована вулиця Леніна, нова назва – Центральна[9].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Калантаївської сільради і було її центром.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 215 чоловіків та 267 жінок.[10]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 497 осіб.[11]
2015 — 726
2016 — 720
2017 — 724
2018 — 708
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 89,54 % |
| російська | 7,65 % |
| молдовська | 2,41 % |
| болгарська | 0,40 % |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Янчук Борис Васильович — український письменник, перекладач.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Паспорт Кіровської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. – Київ: Академперіодика, 2009. – С. 64.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 8.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 308.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1973 р.) / Виконком Одеської обл. Ради депутатів трудящих; П. Ф. Руденко (відп.), В. М. Єгоренкова, М. С. Тищенко (упоряд.). — Одеса : Маяк, 1973. — С. 110.
- ↑ Відомості Верховної Ради України. — 2019 — № 42 — с. 56.
- ↑ Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Одеській області в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки (PDF).
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||||||||