Калина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калина (Viburnum)
Плоди калини звичайної
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Eudicots
- Asterids
Ряд: Dipsacales
Родина: Adoxaceae[1]
Рід: Viburnum
L.[2]
Species
See text
Калина Тінус (Viburnum tinus), вічнозелений вид із Середземномор'я
Калина гімалайська (Viburnum grandiflorum)
Калина жовтоплодна

Калина (Viburnum) — рід рослин близько 150–175 видів чагарників або невеликих дерев (у деяких видів) родини Adoxaceae.

Зміст

Етимологія [ред.]

В старослов'янську мову запозичено через церковнослов'янську з грецької.[3] Грецьке слово утворено з прикметника «гарний» і іменника «перемога».[3]

Види [ред.]

Відомо близько 150 видів, в тому числі такі:

Живі квіти взимку [ред.]

Зрізають гілочку калини й ставлять у вазу з водою. Якщо гілка зрізана морозної днини, необхідно спершу занурити її в холодну воду — щоб відтанула. Лише після цього її можна ставити в теплій кімнаті. Через три-чотири тижні розпустяться бруньки. Якщо існує потреба в пришвидшенні цвітіння, гілку треба щодня збризкувати водою кімнатної температури. Можна додати у воду ще й кілька крапель нашатирю. Корисно, крім того, занурити гілочки в теплу, 30-30о, воду на 9-12 годин. Таким же чином можна взимку отримати квіти вишні, бузини, яблуні, айви японської або верби.[4]

Примітки [ред.]

  1. Winkworth, R. C. Viburnum phylogeny based on combined molecular data: implications for taxonomy and biogeography // American Journal of Botany. — Т. 92. — (2005) С. 653. DOI:10.3732/ajb.92.4.653.
  2. «Genus: Viburnum L.». Germplasm Resources Information Network. United States Department of Agriculture. 2006-11-03. Процитовано 2010-11-04. 
  3. а б Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. Том другий Д/Копці
  4. Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М.Слабошпицький — К.: Веселка, 1990.- 190 с. ISBN 5-301-00623-1