Каломель
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Каломель | |
|---|---|
 Структура каломелі |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | Хлориди |
| Підклас | Ланцюжкові |
| Група | н/д |
| Генезис | Вторинний мінерал |
| Хімічна формула | 2[Hg2Cl2] |
| Ідентифікація | |
| Колір | Білий, жовтувато-сірий до попелясто-сірого, коричневий; буває безбарвною |
| Форма кристалів | Таблитчасті, призматичні, пірамідальні, ізометричні, часто масивні зернисті агрегати |
| Сингонія | Тетрагональна |
| Злам | Раковистий |
| Твердість за шкалою Мооса | 1.5 |
| Блиск | Алмазний |
| Прозорість | Прозора |
| Колір риски | Блідо-жовтий |
| Питома вага | 6.48—7.15 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
Каломель — пластичний мінерал, дихлорид димеркурію ланцюжкової будови, що містить 84.98% меркурію.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Утворюється при зміні кіноварі, ртутного срібла, амальґами, ртутної бляклої руди, селенового метацинабариту й інших мінералів, які містять меркурій, а також нагріванням суміші хлорного меркурію з металічним меркурієм. Під впливом світла темнішає.
Використовують у медицині, головно, як проносний і дезінфікувальний засіб. У техніці йде на виготовлення фарб із золотом для порцеляни та для бенгальських вогнів
Зустрічається разом із самородною ртуттю, еглестонітом, терлінгуаїтом і монтроїдитом.
Дія на організм [ред.]
Хлориста ртуть (І) є проносним, а також сечо- й жовчогінним засобом.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
