Калотипія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Калотипія (від грецького «калос» — красивий, «типос» — відбиток) — спосіб отримання негативного зображення на папері, просиченому світлочутливим розчином. Негативне зображення використовувалось згодом для виготовлення позитивних паперових відбитків.

Винахідник калотипії — англійський учений Вільям Генрі Фокс Телбот (англ. William Henry Fox Talbot, 1800-1877). Телбот трохи не встиг у гонитві за пальмою «фотографічної» першості — перший паперовий негатив був отриманий Талботом в 1835 році, за два роки до офіційного оголошення дагеротипії. Доопрацювання та удосконалення процесу отримання позитивного зображення сталося вже в 1839 році. Офіційно процес був представлений в 1841 році і став популярним десь на десятиліття.

Винайдення[ред.ред. код]

Фокс Тальбот був різнобічним ученим. Він автор праць з математики та хімії, археології та лінгвістиці. Вирушаючи в подорож, вчений брав із собою камеру-обскуру і користувався нею. «При розгляді чарівного зображення в камері-обскура мені часто приходила думка, що було б бажано утримати якщо не його кольору, то, принаймні, світла і тіні», писав Тальбот згодом. Вчений був досконально знайомий з усіма дослідами винахідників попереднього часу, які шукали способи закріплення «сонячного» малюнка. Радився у ряді своїх досліджень зі знаменитим фізиком Джоном Фредеріком Гершелем, якого як вченого цікавила природа сонячного променя.

Ще влітку 1835 Тальбот з півгодинної витримкою справив знімки своєї дачі. Ця будівля «перше намалювала себе саме» повідомив він («Фотографічний вісник», 1889). Але першим светопісним зображенням, зробленим на натурі, був все-таки вид з вікна майстерні на сусідські даху, виконаний Ньепсом дев'ятьма роками раніше. Дагер не даремно поспішав зі своїм дітищем. Фокс Тальбот, дізнавшись у січня 1839 про повідомлення Д. Ф. Араго, зробленому в Паризької академії наук, тут же представив заяву про свій спосіб закріплення світлового зображення в лондонське Королівське суспільство. Відомості про спосіб англійського винахідника були оприлюднені англійським науковим журналом. Фокс Тальбот вчений з художницької схильністю назвав свій винахід «калотипією», від грецького слова «калос» краса. Зображення виходило у камері-обскура на папері, просоченої світлочутливим розчином. Паперову платівку проявляли, потім закріплювали. Це був негатив. З паперового негативу друкували позитивне зображення на світлочутливої ​​папері.

Розвиток[ред.ред. код]

Способом Тальбота рано зацікавилася Петербурзька академія наук. Співробітник її, І. X. Гамель, познайомився в Англії з Тальботом і прислав до Петербурга вдосконалену камеру-обскуру і кілька його знімків. Ад'юнкту академії, хіміку Ю. Ф. Фріцше було доручено зайнятися вивченням і навіть удосконаленням способу Тальбота. Захоплено взявся молодий науковець за працю і представив на закінчення письмовий звіт з додатком кількох калотіпних знімків власного виготовлення. Доповідь було зроблено 24 травня 1839 і, наскільки відомо, виявився першим дослідженням методу Тальбота, а калотипії Фріцше першими фотографічними дослідами в Росії. Якимись долями колекція знімків Тальбота виявилася незабаром в Естонії; двадцять одна робота англійця зберігається в університеті Тарту.

Дагеротипія і тальботипія спочатку називалися фотографією небагатьма вченими, наприклад Дж. Гершелем і Д. Араго. У Росії увійшло в побут слово «світлопис». Вперше це слово згадується на сторінках журналу «Бібліотека для читання». У статті, так і названої «Світопис» (1839, т. 34), віддано перевагу «смаком і скромності» Тальбота. «Він спочатку придумав для своїх« папірців »дуже просту назву" photogenic pictur ", тобто« светородная живопис », або« світлопис », і цей термін ми охоче приймаємо, як дуже слушну, вдалий і, головне, чужий шарлатанства», писав журнал з явним натяком на некоректність Дагера, який привласнив винаходу своє ім'я.

Наприкінці січня 1839 він попросив Фарадея показати на засіданні Лондонського Королівського товариства свої роботи, а 31 січня 1839 сам зробив там доповідь "Деякі висновки про мистецтво фотогенічного малюнка, або про процес, за допомогою якого предмети природи можуть намалювати самі себе без допомоги олівця художника" . Талбот побоювався, що винахід Дагера виявиться таким же, як його власне, і не хотів втратити свій пріоритет. При цьому Талбот не усвідомлював, що Дагер розробив зовсім інший процес. З калотипією пов'язані і настільки відомі нам фотографічні терміни, адже Джон Гершель назвав фотографією винахід Талбота і пустив в обіг слова "негатив" і "позитив".

Саме калотипія поклала початок основам фотографії, якою ми її знаємо сьогодні.

Джерела[ред.ред. код]

Калотипия Фокса Тальбота (рос.)

Калотипия, она же Талботипия (рос.)