Калоула коричнева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Калоула коричнева
Калоула коричнева
Калоула коричнева
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Карликові райки
Рід: Калоула
Вид: Калоула коричнева
Біноміальна назва
Kaloula baleata
Müller, 1836
Синоніми
Bombinator baleatus
Hylaedactylus balteatus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Kaloula baleata
ITIS logo.jpg ITIS: 664576
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 705554
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Kaloula baleata

Калоула коричнева (Kaloula baleata) — вид земноводних з роду Калоула родини Карликові райки.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 6—6,5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова широка. Очі опуклі. Очні дуги підняті. Тулуб пухкий. Шкіра горбиста. Задні лапи короткі з сильно розвиненим внутрішнім п'ятковим бугром. На передніх лапах є присоски, на задніх кінцівках присутні перетинки.

Забарвлення темно-коричневе з цегляно-червоними плямами на плечах і в основі задніх кінцівок. Горбики на шкірі білуваті.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляє тропічні ліси, трапляється у сільських садибах, приміських районах. Зустрічається на висоті до 800–1000 м над рівнем моря. Здатна швидко та вправно закопуватися у ґрунт. Пересувається невеличкими стрибками. Добре лазить по деревам й чагарникам. Вдень ховається під камінням або серед гілля. Активна вночі. Живиться переважно термітами. У разі небезпеки здатна сильно надуватися.

Розмноження відбувається у сезон дощів. Самиці відкладає яйця у стоячу водойму. Метаморфоза пуголовок триває 2 тижні.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкає у Таїланді, Малайзії, Індонезії, Східному Тиморі, на Філіппінах.

Джерела[ред.ред. код]

  • Iskandar, D. T. (1998). The Amphibians of Java and Bali. Research and Development Centre for Biology-LIPI, Bogor, Indonesia. hal. 54-55