Кальцитонін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кальцитонін
PDB 2glh EBI.jpg
Структура білка кальцитоніну з кодом 2glh
Ідентифікатори
Символ CALCA
Інші символи CALC1
Код АТХ H05BA01
HUGO 1437
OMIM 114130
PDB 1bzb, 1fb9, 1byv 1bku, 1bzb, 1fb9, 1byv
UniProt P01258
Інша інформація
Локус Хр. 11 p15


Кальцитоні́н — це гормон, що секретують С-клітини (парафолікулярні клітини) щитоподібної залози та який бере участь в регуляції обміну кальцію у людини та у багатьох тварин.[1] Кальцитонін — антагоніст паратгормону; основний ефект кальцитоніну — зниження рівня Ca2+ в крові.[2] Проте біологічне значення кальцитоніну в регуляції кальцієвого гомеостазу незначне, тому хворі, яким виконується тотальна тиреоїдектомія не відчувають значного впливу зниження рівня кальцитоніну. Кальцитоні́н — онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[3]

Історія[ред.ред. код]

Кальцитонін був вперше описаний в 1962 дослідниками Copp та Cheney.[4] На той час вважалось, що кальцитонін секретують клітини паращитоподібної залози, лише через деякий час було встановлено роль парафолікулярних клітин.[5]

Біосинтез та регуляція[ред.ред. код]

Кальцитонін синтезується внаслідок протеолітичного розщеплення великого препропептиду, який кодує ген CALC1. Цей ген належить до суперродини протеїнів-попередників, з яких також утворюються бета-амілоїд, асоційований з геном кальцитоніна пептид, а також попередник адреномедуліну.

Структура[ред.ред. код]

Кальцитонін — це поліпептидний гормон, що складається з 32 амінокислот та має молекулярну масу 3454.93 Да. Його структура складається з однієї альфа спіралі.[6]

Послідовність амінокислот кальцитоніну лосося та людини[7]:

  • Лосось: Cys-Ser-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Val-Leu-Gly-Lys-Leu-Ser-Gln-Glu-Leu-His-Lys-Leu-Gln-Thr-Tyr-Pro-Arg-Thr-Asn-Thr-Gly-Ser-Gly-Thr-Pro
  • Людина: Cys-Gly-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Met-Leu-Gly-Thr-Tyr-Thr-Gln-Asp-Phe-Asn-Lys-Phe-His-Thr-Phe-Pro-Gln-Thr-Ala-Ile-Gly-Val-Gly-Ala-Pro

В порівнянні з лососем, кальцитонін людини відрізняється 16 залишками.

Клінічне значення[ред.ред. код]

Кальцитонін — діагностичний та прогностичний онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[3] Крім того, підвищений рівень кальцитоніну при цій злоякісній пухлині призводить до виникнення симптомів паранеопластичного синдрому: тошноти, блювання та діареї.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Costoff A. «Sect. 5, Ch. 6: Anatomy, Structure, and Synthesis of Calcitonin (CT)». Endocrinology: hormonal control of calcium and phosphate. Medical College of Georgia. Процитовано 2008-08-07. 
  2. Boron WF, Boulpaep EL (2004). «Endocrine system chapter». Medical Physiology: A Cellular And Molecular Approach. Elsevier/Saunders. ISBN 1-4160-2328-3. 
  3. а б Мішалов В.Г., Дінець А.В. (2014). «Медулярний рак щитоподібної залози». Хірургія дитячого віку 3–4 (44-45). с. 108–113. 
  4. Copp DH, Cheney B (January 1962). «Calcitonin-a hormone from the parathyroid which lowers the calcium-level of the blood». Nature 193 (4813). с. 381–2. doi:10.1038/193381a0. PMID 13881213. 
  5. Hirsch PF, Gauthier GF, Munson PL (August 1963). «Thyroid hypocalcemic principle and recurrent laryngeal nerve injury as factors affecting the response to parathyroidectomy in rats». Endocrinology 73 (2). с. 244–252. doi:10.1210/endo-73-2-244. PMID 14076205. 
  6. PDB 2GLH 2GLH; Andreotti G, Méndez BL, Amodeo P, Morelli MA, Nakamuta H, Motta A (August 2006). «Structural determinants of salmon calcitonin bioactivity: the role of the Leu-based amphipathic alpha-helix». J. Biol. Chem. 281 (34). с. 24193–203. doi:10.1074/jbc.M603528200. PMID 16766525. 
  7. http://www.newworldencyclopedia.org/entry/Calcitonin