Калібр (вимірювання)
Калі́бр — безшкальний засіб вимірювальної техніки, призначений для контролю, який відтворює геометричні параметри елементів виробу, що визначаються заданими граничними лінійними чи кутовими розмірами, і який контактує з елементом виробу поверхнями, лініями чи точками[1].
Призначення[ред. | ред. код]
На відміну від штангенінструментів, мікрометрів та інших універсальних засобів вимірювання, калібрами не можна вимірювати дійсні розміри деталей та визначати їх числові значення. Калібри служать тільки для перевірки граничних розмірів деталей і визначення придатності як розмірів деталей, так і самої деталі. За допомогою калібрів з'ясовують виходить чи не виходить розмір, що перевіряється, за нижню або верхню границю розміру, тобто чи знаходиться дійсний розмір у полі допуску.
Види калібрів[ред. | ред. код]
За областю використання калібри поділяють на:
- робочі, які застосовують для контролю виробів під час їх виготовлення на робочому місці;
- приймальні, з якими працюють працівники ВТК (відділ технічного контролю) при прийомі виробів;
- контрольні, які використовуються для контролю робочих калібрів і регульованих калібрів-скоб;
- установчі, які використовують для установки на заданий розмір регульованих калібрів і вимірювальних засобів.
За видами контролюючих поверхонь розрізняють:
- калібри-пробки;
- калібри-скоби;
- калібри-кільця;
- калібри-втулки.
За видом контрольованого розміру калібри бувають нормальні й граничні.
Нормальні калібри[ред. | ред. код]
Нормальними називають калібри, що відтворюють заданий лінійний чи кутовий розмір і форму контрольованих елементів деталей[1]. Нормальний калібр-шаблон застосовується для перевірки складних профілів.
Граничні калібри[ред. | ред. код]
Граничний калібр — калібр, який відтворює прохідну та/чи непрохідну межу геометричних параметрів елементів виробу[1]. Граничні калібри мають два робочі розміри: один відповідає найбільшому граничному розміру, другий — найменшому граничному розміру. Один із зазначених розмірів називається прохідним (ПР), інший — непрохідним (НЕ). Граничні калібри бувають однограничними і двограничними.
Двограничний калібр — калібр, робочі поверхні якого мають геометричні параметри, які відповідають прохідній та непрохідній межам. Двограничні калібри за розміщенням робочих поверхонь бувають односторонніми і двосторонніми.
Однограничний калібр — калібр, робочі поверхні якого мають геометричні параметри, які відповідають прохідній або непрохідній межі
Граничними калібрами контролюють гладкі циліндричні, конусні поверхні, нарізні і шліцьові з'єднання, висоти виступів і глибини западин. Види граничних калібрів: калібр-скоба, калібр-пробка, різьбовий калібр-пробка, різьбовий калібр-кільце і т. д.
Граничні калібри застосовують для контролю отворів (пробки) і валів (скоби).
Калібри-пробки для отворів, бувають наступних конструкцій:
- пробки із вставками із дроту для контролю отворів діаметром від 1 до 3 мм;
- двосторонні пробки, що мають вставки короткими хвостовиками для контролю отворів діаметром від 1 до 50 мм;
- для контролю отворів діаметром від 30 до 100 мм використають односторонні пробки;
- для контролю отворів діаметром більшим за 50 мм використовують пробки із неповним профілем;
- контроль розмірів від 250 до 1000 мм здійснюють штихмасами.
Калібри-скоби виготовляють одно- і двосторонніми з листових заготовок або штампованими. Крім жорстких калібрів-скоб, промисловість випускає і регульовані скоби (важільні). Калібри-скоби для контролю валів мають наступні конструкції:
- скоба листова однобічна від 1 до 180 мм;
- листова двостороння від 1 до 50 мм;
- скоба штампована двостороння від 3 до 100 мм;
- скоба регульована (вище за 8-ий квалітет) від 0 до 340 мм.
Придатність деталі перевіряють послідовним сполученням прохідного і непрохідного калібрів з деталлю. Деталь вважають придатною, якщо прохідний калібр під дією власної ваги або зусилля проходить, а непрохідний не проходить по контрольованій поверхні деталі. У цьому випадку дійсний розмір деталі перебуває між заданими граничними розмірами. Якщо прохідний калібр не проходить, деталь можна поправити, а якщо непрохідний проходить, деталь є непоправним браком, тому що розмір такого вала менший за найменший граничний розмір, а розмір такого отвору більший від найбільшого допустимого граничного розміру.
Вимоги до виготовлення калібрів[ред. | ред. код]
Матеріали для виготовлення калібрів:
- інструментальна легована сталь ХВГ, ШХ6, ШХ15;
- інструментальна вуглецева сталь У8.
З метою підвищення (до 5 раз) зносостійкості калібри хромують або, у випадку скоб, оснащують вставками із твердих сплавів.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Анурьев В. И. Справочник конструктора-машиностроителя. В трёх томах. — М.: Машиностроение, 2001. — ISBN 5-217-02962-5