Камарина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

36°52′19″ пн. ш. 14°26′52″ сх. д. / 36.872063° пн. ш. 14.447679° сх. д. / 36.872063; 14.447679

Залишки камаринської агори

Камарина, Камаріна (дав.-гр. Καμαρίνη, Καμάρινα) — давньогрецька колонія на південному узбережжі Сицилії біля гирла річки Гіппаріс (сучасна Іппарі).

Заснована у 598 р. до н. е. вихідцями з Сіракуз. У 552 р. до н. е. зруйнована сіракузянами за непокірність. Місто відновив у 492 р. до н. е. тиран сусідньої Гели Гіппократ. Проте наступник Гіппократа Гелон усіх мешканців Камарини переселив до Сіракуз, а саме місто знову знищив (484 р. до н. е.).

Втретє місто було збудоване у 461 р. до н. е. — і його населення скаладалося як із «старих» камаринців, так і з переселенців з Гели. Місто швидко зростало и навіть прославилося власним олімпіоніком Псавмідом (452 р. до н. е.) Оскільки містянам дошкуляло сусіднє болото, що було джерелом малярії, воні вирішили його осушити, не звертаючи уваги на попередження оракула «μὴ κίνει Καμάριναν, ἀκίνητος γὰρ ἀμείνων». Про попередження згадали лише тоді, коли саме через колишнє болото у 405 р. до н. е. місто атакували і захопили карфагеняни, знищивши усіх його мешканців. З того часу побутувала приказка «μὴ κίνει Καμάριναν» (не чіпай Камарини) — грецький аналог українського «Не шукай лиха»[1].

У 339 р. до н. е. Камарину відродив Тімолеонт, проте у 258 р. до н. е. її вчетверте — і не цей раз остаточно — зруйнували римляни.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Страбон, VI, 266—272