Камера Вільсона
Ка́мера Ві́льсона — детектор треків швидких заряджених частинок, у якому використовується здатність іонів виконувати роль зародків водяних крапель у переохолодженій перенасиченій парі.
Для створення переохолодженої пари використовується швидке адіабатичне розширення, що супроводжується різким пониженням температури.
Швидка заряджена частинка, рухаючись крізь хмару перенасиченої пари, йонізує її. Процес конденсації пари відбувається швидше у місцях утворення йонів. Як наслідок, там, де пролетіла заряджена частинка утворюється слід із крапельок води, який можна сфотографувати.
Камери Вільсона зазвичай поміщають у магнітне поле, в якому траєкторії заряджених частинок викривляються. Визначення радіусу кривини траєкторії дозволяє визначити відношення питомий електричний заряд частинки, а, отже, ідентифікувати її.
Камеру винайшов у 1911 році шотландський фізик Чарльз Вільсон. За винахід камери Вільсон отримав Нобелівську премію з фізики за 1927 рік. У 1948 за вдосконалення камери Вільсона і проведені з нею дослідження Нобелівську премію отримав Патрік Блекетт.
Література [ред.]
- І.М.Кучерук, І.Т.Горбачук, П.П.Луцик (2006). Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Київ: Техніка.
Посилання [ред.]
- Guide to build a diffusion cloud chamber
- Guide to build a diffusion cloud chamber
- How to Build a Cloud Chamber
- Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики : {6644 статті} / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. – К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. – 767 с.
- Diffusion cloud chamber instructions
- Wilson's Original Apparatus
- Richard A. Muller demonstrates a cloud chamber in lecture (26 minutes into film)
- Radiation tracks in Cloud Chambers
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
